Ладичин
Лади́чин — село в Україні, у Микулинецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на березі р. Нішла (Водава). Було адміністративним центром Ладичинської сільської ради до 15 серпня 2015. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Микулинецької селищної громади. Населення — 1208 осіб (2001). Поблизу села є сірчані джерела. ГеографіяСело Ладичин розташоване за 20 км на південь від Тернополя і 4 км на південний захід від Микулинець у широкому яру малої річки Нішла (в народі назва Водава). Від села починаються славні Теребовлянські каменоломні червоного пісковика. Територія села багата на камінь, пісок, глину та торф. Найбільше багатство — чорнозем. На Ладичинських полях є сірчані джерела. Походження назвиНазва походить, можливо, від імені богині Лади. За легендами, тут був її храм. [джерело?] Інший варіант походження назви: Ладичин — спотворене «Владичин» (свідчило про те, що село належало «владиці», тобто єпископу). ІсторіяПоблизу Ладичина виявлено археологічні пам'ятки скіфського та давньоруського часів. Історія Ладичина починається від 8 ст., коли він був прикордонним городищем Теребовлянського князівства. Згадується як Владичин (Wladiczin) 18 листопада 1454 року в книгах галицького суду[1]. 14-15 ст. — Ладичин згадано як важливий оборонний пункт і, очевидно, до 16 ст. мав міський статус. Від 1564 зафіксоване як село. У XIX — першій третині XX ст. діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Січ», «Сокіл», «Братство тверезості». Розпорядженням Ради міністрів з вилучених частин сільських гмін (самоврядних громад) Багатківці Підгаєцького повіту і Ладичин Тернопільського повіту Тернопільського воєводства і 1 липня 1926 р. утворено самоврядну адміністративну гміну Веселівка та включено її до Тернопільського повіту[2]. 1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи Ладичин включено до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни Микулинці[3]. На 1 січня 1939-го в селі з 2180 жителів було 1310 українців-грекокатоликів, 720 українців-латинників, 20 поляків, 120 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв[4]. Було адміністративним центром Ладичинської сільської ради до 15 серпня 2015. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Микулинецької селищної громади. [5] З 2014 року в селі діє волонтерський центр. [6] ПолітикаПарламентські вибори, 2019На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610845, розташована у приміщенні сільської ради.
Релігія
Пам'яткиСпоруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1970), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипана символічна могила борцям за волю України. Соціальна сфераПрацюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, 4 торговельні заклади. Відомі людиНародилися
ПрацювалиБагатолітнім парохом Ладичина був о. Михайло Світенький (пом. 1937), громадський діяч, журналіст, блискучий промовець (його називали «українським Золотоустом»), меценат літературного об'єднання «Молода Муза». Примітки
Джерела
ПосиланняНеофіціний сайт села Ладичин. Історія [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.] |