Жорнівка (Фастівський район)
Жо́рнівка — село Боярської міської громади Фастівського району Київської області. Населення становить 576 осіб. ІсторіяФорпост Київського князівства Жернов входив в оборонне коло городця Плесков (нині село Плесецьке).  За народними переказами, Жорнівка виникла біля млина, збудованого монахом у сосновому лісі на річечці, що й нині маленьким струмочком протікає через село і впадає у річку Ірпінь. Історія сучасної Жорнівки розпочалась на зламі XVII—XVIII століття, коли тут нарешті на століття встановився державний кордон між Польсько-Литовською і Російською державами після мирного договору 1686 року. На російському березі були збудовані малі укріплення — редути. Через річку Ірпінь існувала переправа до закордонного «польського» села Княжичі, яку охороняла варта. У 1709 році на прохання Захарії — єпископа Переяславського та ігумена Києво-Печерського Золотоверхого монастиря гетьман Іван Скоропадський своїм універсалом підтвердив, що ці землі і ліси на правому березі Ірпеня належали Онуфріївському скиту (нині це філіал Золотоверхого монастиря у селі Скиток). У цьому універсалі згадуються урочище Кладова і біля нього місце, де колись був Печерський монастир (нині це на межі Дзвінківського лісу і поля, що виходять піщано-глеїстим крутим високим берегом (обрив над річкою Ірпінь).  У 1786 році указом російської імператриці Катерини ІІ проводилася секуляризація церковних і монастирських маєтків у Гетьманській Україні. Пізніше всі вони були передані у державну власність. Село Жорнівка із власності Михайлівського Золотоверхого монастиря потрапило у казенне володіння — стало казенним (село без церкви). За ревізією 1850 року село Жорнівка входило до Білогородської казенної волості Київського повіту. Тут налічувалося 4 об'єднаних господарства-двори казенних селян таких селянських родин: Коваленків, Мариненків, Стеценків, Дудків, Гапченків, Ткаченків, Бондаренків, Бортників, Михайленків, Соколенків, Бортниченків, Майбородів, Чередниченків, Музиченків, Козленків, Тиндиків, Біленків, Комаренків, Савченків, Куташенків, Короленків, Кучменків, Петренків, Степенків, Гайдаєнків, Черних, Халаїменків, Бовенків, Колісниченків.  У 60-ті роки 19-го століття у часи реформ імператора Олександра ІІ казенні місцеві селяни отримали однакові права з усім іншим селянством імперії і, після поділу землі села Жорнівка між селянськими родинами з правом наступного викупу, перетворилися у дрібних власників землі. Великий краєзнавець Київщини Лаврентій Похилевич (1816—1893 роки) у 1864 році згадував, що за 7 верств від скита над річкою Ірпінь знаходилося урочище Кладове, у якому за переказами був древній Печерський монастир. Про це свідчили залишки мурованої церкви у вигляді розкиданих уламків цегли і сухого вапна та печера із заглибленнями, у яких нібито то були храмові пристоли. У 80-90-х роках XIX століття, коли почало з'являтися заможних дачників із Києва, тут у Жорнівці купив землю і збудував дачу відомий учений-правознавець професор Імператорського університету Святого Володимира у Києві Олександр Романович-Славатинський (1832—1910 роки). 2010-і роки 28 вересня 2014 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у селі Жорнівка освятив новозбудований храм на честь Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього. Природні особливості Серед орнітологічних заказників України виділяється Жорнівський, який має статус державного з 1974 р. Тут об'єктом охорони є лісовий масив з унікальною колонією сірих чапель. У видовому складі лісу переважають високопродуктивні соснові насадження з домішкою дуба, вільхи чорної, берези бородавчастої. Видовий склад трав'яного покриву та тваринний світ є традиційним. Відомі люди
Див. такожПриміткиДжерела
Див. також
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
