Домінік П'єр Де ля Фліз

Домінік П'єр Де ля Фліз
фр. Dominique Pierre de la Flise
Гіпотетичний портрет Де ля Фліза під час його служби у французькому війську
Псевдорос. Демьян Петрович Де ля Флиз
Народився18 грудня 1787(1787-12-18)
Нансі
Помер1861[1]
Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія
Країна Перша французька республіка
 Перша французька імперія
 Російська імперія
Місце проживанняНансі
Ніжин
Київ
Санкт-Петербург
Діяльністьхудожник
Науковий ступіньдоктор медичних наук
РодичіГудович Василь Васильовичd
Будівля колишньої Економічної лікарні графині О. В. Браницької в Білій Церкві

Домінік П'єр Де ля Фліз (фр. Dominique Pierre de la Flise 18 грудня 1787—1861) — український етнограф французького походження, медико-хірург Імператорської Московської медико-хірургічної академії, член Імператорського академічного медичного Віленського та Київського товариств, старший лікар Київських державних маєтностей, надвірний радник.

Життєпис

Народився в місті Нансі (Франція) в родині лікаря. Освіту здобув у Франції в королівському медичному коледжі. Знався на тодішній фармакології. Відомі сім його автографів з прізвищем «де Ла Флізе» (російською мовою).

У наполеонівській армії

Став до лав наполеонівської армії, де мав чин капітана Другого гренадерського полку і був помічником головного хірурга французької армії та імператорської гвардії Наполеона Домініка Ларрея. В листопаді 1812 року під містом Смоленськ зазнав поранення й потрапив у полон до російської армії.

У Російській імперії

По одужанню забажав залишитися на новій батьківщині. Деякий час мешкав на території Росії, а згодом перебрався в Україну. Узяв шлюб із Софією Володимирівною Маркевич (тіткою Миколи Андрійовича Маркевича), що була племінницею російського генерал-лейтенанта Василя Васильовича Гудовича (1753—1819), в маєтності якого Де ля Фліз оселився після полону. Завдяки протекції родича генерала і власній освіті згодом отримав посаду лікаря Державних маєтностей Київської губернії.

З 10 березня 1831 до 10 вересня 1838 року очолював Економічну лікарню графині Олександри Браницької в Білій Церкві. До його обов'язків належало лікарське обслуговування Білоцерківського, Ксаверівського і Рокитнянського ключів. Під час епідемії холери лише в Білій Церкві з понад 300 хворих врятував життя 247 особам. Впродовж семи років зробив щеплення від віспи понад 10 тисячам селянських дітей.

7 серпня 1844 року отримав наказ Департаменту державних маєтностей про призначення на посаду лікаря при Сквирському окружному управлінні в Київській губернії. У 1845 році за програмами Російського географічного товариства та Київського навчального округу розпочав дослідження з «медичної географії» Київської губернії з метою з'ясування впливу навколишнього середовища на здоров'я людини.

Під час подорожей по селах і містечках території сучасних Київської, Житомирської та Черкаської областей зібрав і узагальнив чималий фактичний матеріал, на підставі якого склав комплексну характеристику життя українського населення та дав опис розселення українців за методом історико-етнографічного районування.

Домінік П'єр Де ля Фліз пішов у відставку 1858 року у чині надворного радника. Помер 1861 року у місті Ніжині.

Альбоми де ля Фліза

У підготовлених ним альбомах за програмами Російського географічного товариства та Київського навчального округу (робота йшла протягом 1848—1857 рр.), ілюстрованих численними малюнками, розглянуто різні аспекти культури та побуту селян, уміщено відомості про їх житло, одяг, звичаї, пам'ятки старовини, наведено народні перекази, пісні, прислів'я.

Показано певні етнографічні відмінності на рівні повітів та навіть сільських товариств (общин).

Рукописна дослідницька спадщина Де ля Фліза нині зберігається в Києві, Чернігові та Санкт-Петербурзі.

Галерея

Твори

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Домінік П'єр Де ля Фліз

Примітки

  1. ↑ а б Faceted Application of Subject Terminology

Джерела

Посилання