Жет

Комуна Жет нід. Jette фр. Jette Мерія комуни Жет. Прапор Жета  coat of arms of Jette^d  Координати 50°52′01″ пн. ш. 4°20′00″ сх. д.^H G O Країна  Бельгія Бельгія Регіон Брюссельський столичний регіон Межує з сусідні нас. пункти Брюссель, Asse^d, Гансгорен  ^? Бургомістр Hervé Doyen (станом на 2012 рік) Дата заснування 1841  Площа 5,04 км² Офіційна мова французька і нідерландська  Населення 47947 [1]  (2011) Густота населення 9507  осіб/км² Національний склад фламандці, валлони Катойконім нід. Jettenaar uncoded Speegelmanne  Часовий пояс UTC+1  Телефонний код 02  Поштовий індекс 1090 Код Головної дирекції статистики і економічної інформації федерального уряду Бельгії 21010 [1] [2] GeoNames 2794914 OSM r58258  ·R Офіційний сайт (нід.), (фр.) Жет Жет (Бельгія) Жет Жет (Брюссельський столичний регіон)  Жет у Вікісховищі

Жет, або Єте (нід. Jette МФА: [ˈjɛtə] вимова^ⓘ, фр. Jette МФА: [ˈʒɛt]) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 5,04 км ². Населення комуни становить 47947 особи (2011 рік).

Жет на карті Брюсельського столичного регіону.

Назва

Назва Жет — французький варіант вимови, назва Єте — нідерландський варіант вимови. Жет отримав свою назву від річки, що протікала раніше по селу неподалік від його центру, а тепер протікає по штучних комунікаціях. У найперших письмових згадках назва населеного пункту писалася Getta (1148), Gettensis (1169) та Ghetensis (1176). Пізніше до назви села було приєднано назву парафії, розташованої тут, і село отримало назву Сан-П'єр-Жет (Saint-Pierre-Jette). Таку назву село мало до початку 19 століття.[3]

Історія

Відомо, що вже за первісного суспільства тут існувало поселення людей. На території Жет також було знайдено й у 1968—1971 роках досліджено садибу часів Гальської імперії.

В минулому Жет був звичайним селом при дорозі, що з'єднувала Брюссель та Веммел. Тут були каменярні, біле каміння з яких було використано для будівництва багатьох будівель, зокрема Брюссельського собору.

Здавна у селі було абатство Ділегем (нід. Dielegem^[nl], фр. Abbaye de Dieleghem^[fr]), якому належала половина всіх територій села. Назва абатства походила від перших слів псалма 18 латинською мовою Diligam te Domine. 1775 року абатство було перебудовано. Під час французького панування у Бельгії абатство було закрите. В той же час до села було приєднано село Гансхорен, яке потім було відокремлене 31 березня 1841 року.

Населення

Населення комуни Жет з 1990 по 2011 рік

Рік	1990	1995	2000	2005	2007	2008	2009	2010	2011
Населення	38769	38769	38749	42250	43564	44601	45637	46818	47947
Джерело: Населення Бельгії у 1990—2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії.

В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 47947 чоловік, з яких 38543 людини (80,39 %) були бельгійського походження і 9404 (19,61 %) — іноземцями, з яких 5172 людини походили з країн Євросоюзу, 4232 людини — з інших країн світу. З всіх іноземців 13 людей мали статус політичних біженців.[4]

Склад населення комуни Жет за країнами походження в різні роки станом на 1 січня.

Країна походження	2001[5]	2003[6]	2004[7]	2005[8]	2006[9]	2011[4]
Алжир	58	57	64	75	76	104
Бельгія	34451	35802	35937	36932	36542	38543
Болгарія	н. д.	н. д.	н. д.	24	26	110
Вірменія	н. д.	н. д.	н. д.	н. д.	н. д.	272
Греція	183	173	168	144	144	159
Дем. Респ. Конго	303	400	419	391	389	502
Іспанія	581	569	565	561	568	588
Італія	797	806	802	775	744	765
Камерун	27	36	48	57	67	151
Марокко	983	884	935	930	989	1232
Нідерланди	124	126	132	130	144	231
Польща	67	132	156	209	287	856
Португалія	247	251	257	268	263	289
Румунія	33	32	41	77	110	851
Туреччина	140	102	132	129	148	241
Україна	н. д.	н. д.	н. д.	н. д.	н. д.	39
Франція	733	784	788	817	841	1022
Інші	1348	1415	1494	731	1643	1992
Разом	40075	41569	41938	42250	42981	47947
Примітки. 1. н. д. — немає данних. 2. В таблиці окрім України представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких в населенні комуни станом на 2011 рік становила 100 або більше осіб.

Примітки

1. Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] на сайті Statistics Belgium [Архівовано 30 червня 2006 у Wayback Machine.] федерального уряду Бельгії.
2. Список кодів населених пунктів Бельгії [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. (нід.), (фр.)
3. Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. — Maryland: Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 157—158.
4. Population par nationalité par commune 01.01.2011. Архів оригіналу за 14.11.2012. Процитовано 14.11.2012.
5. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2001. P. 9-62 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
6. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2003. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
7. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Fernand Sonck. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2004. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
8. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : N. Demeester. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2007. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
9. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: A. Versonnen. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2008. Code Publication: S220.A2F/2006. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 27 грудня 2012.