Жан Тігана
Амаду́ Жан Тігана́ (фр. Amadou Jean Tigana, нар. 23 червня 1955, Бамако) — французький футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Клубна кар'єраУ дорослому футболі дебютував 1975 року виступами за команду, представника другого дивізіону Д2, клуб «Тулон», в якій провів три сезони, взявши участь у 77 матчах чемпіонату. Своєю грою за тулонців Тігана привернув увагу представників тренерського штабу клубу з вищої французької ліги Д1 — «Олімпік» (Ліон), до складу якого приєднався 1978 року. "Олімпійців" тренував тоді ще молодий, а в майбутньому — славнозвісний Еме Жаке. Жан відіграв за команду з Ліона наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі ліонського «Олімпіка», був основним гравцем команди. У 1981 році за 2 млн. 100 тис. франків перейшов до клубу «Бордо», у складі якого провів наступні вісім, поза сумнівом, найкращих років своєї кар'єри гравця. Перебуваючи в «Бордо», також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. Еме Жаке, тогочасний тренер аквітанців, щойно рік, як перейшов з ліонського «Олімпіка». Він доклав зусиль, щоб запросити добре відомого йому Тігану у свій новий клуб. До речі, це вже вдруге Еме Жаке допомагає в просуванні кар'єри чорношкірого футболіста. Саме в «Бордо» часів Еме Жаке Жан здобув більшість своїх трофеїв: три чемпіонських титули та двічі став володарем Кубка Франції. Двічі грав у півфіналах європейських кубків: у сезоні 1984-85 років у Кубку чемпіонів, де французи програли Ювентусу — 0:3 та 2:0; та у сезоні 1986-87 років, в Кубку кубків, коли поступилися Локомотиву з Лейпцига — 0:1 та 1:0 (пен. 5:6). У 1984 році журнал France Football визнав Тігану найкращим футболістом року у Франції, а у Європі — володарем Срібного м'яча. Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Олімпік» (Марсель), за команду якого виступав протягом 1989—1991 років. У Марселі він виграв ще два чемпіонських "золота", та був фіналістом Кубка Франції та Кубка чемпіонів у сезоні 1990-91. Загалом у вищому дивізіоні чемпіонату Франції провів 13 сезонів. Клубна статистика. Чемпіонат та Кубки Франції. 1975-1991
*** — у сезоні 1979-80 «Олімпік» (Ліон) зайняв 18 місце і грав 2 матчі з клубом «Олімпік Авіньйон», який був другим того року в Д2, за третю путівку до Д1. Результати тих ігор 6:0 та 2:4 на користь ліонців. Тігана зіграв обидві гри, не відзначившись в жодній. Ці матчі не враховані у даній таблиці. ** — у 1955–1973, 1985–86 роках приз мав назву Виклик чемпіонів (фр. Challenge des champions). Матч відбувся в Бордо 18 грудня 1985 року. «Бордо» — чемпіон Франції поступився володарю Кубка — «Монако». Основний та додатковий час — 1:1, пен. — 7:8. Тігана зіграв лише перший тайм матчу. *** — Матч відбувся в Пуент-а-Пітр, Гваделупа 23 січня 1987 року. «Бордо» — чемпіон Франції переміг володаря Кубка — «Парі Сен-Жермен» — 1:0. Тігана зіграв весь матч. ЄврокубкиЖан Тігана провів 10 сезонів у клубних турнірах під егідою УЄФА. У 47 матчах він забив 1 гол (у матчі-відповіді 1/8 фіналу Кубка чемпіонів польському Леху з Познані). Найкраще досягнення - фінал Кубка чемпіонів - у сезоні 1990-91 року у складі тогочасного гранда французького клубного футболу марсельського «Олімпіка». Вирішальний матч проти Црвени Звезди француз провів на лаві запасних. Статистика виступів у єврокубках
Статистика за турнірами
Виступи за збірнуУ 1980 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції. У товариському матчі, що відбувся у Москві 25 травня проти збірної СРСР гості поступилися — 0:1. І останню гру у складі "синіх" Жан також програв - 2:3. Було це 19 листопада 1988 року в Белграді проти збірної Югославії у кваліфікаційному матчі до світової першості. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, африканський француз провів у формі головної команди країни 52 матчі, забивши 1 гол. Цей єдиний м'яч Тігана забив збірній Угорщини на чемпіонаті світу з футболу у місті Леон (Мексика) 9 червня 1986 року. "Триколірні" перемогли тоді угорців в групі "С" з рахунком 3:0. Мішель Ідальго, тренер збірної Франції у 1976-1984 роках, бачив його в півзахисті разом з Мішелем Платіні, Аленом Жирессом, та Бернаром Женгіні (пізніше Луїсом Фернандесом). Цей славнозвісний квартет називали Магічним квадратом (фр. Carré magique). Наступник Ідальго Анрі Мішель дотримувався тієї ж думки. Статистика матчів за збірну
На чемпіонатах світу та ЄвропиУ складі збірної був учасником:
Кар'єра тренераРозпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1993 року, очоливши тренерський штаб клубу «Олімпік» (Ліон). В подальшому очолював команди клубів «Монако», «Фулхем», «Бешикташ» та «Бордо». Наразі очолює тренерський штаб команди «Шанхай Шеньхуа». Клуби, сезони, здобутки: 1993-2011
ДосягненняГравець
Індивідуальні
Тренер
Індивідуальні
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
