Бернар Женгіні
Бернар Женгіні (фр. Bernard Genghini, нар. 18 січня 1958, Сульц-О-Рен) — французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Виступав, зокрема, за клуби «Сошо» та «Монако», а також національну збірну Франції, у складі якої став чемпіоном Європи та бронзовим призером чемпіонату світу. Клубна кар'єраНародився 18 січня 1958 року в місті Сульц-О-Рен. Вихованець футбольної школи клубу «Сошо». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1976 року в основній команді того ж клубу, в якій провів шість сезонів, взявши участь у 181 матчі чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Сошо», був основним гравцем команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,33 голу за гру першості. Протягом сезону 1982/83 років захищав кольори «Сент-Етьєн». Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Монако», до складу якого приєднався 1983 року. Відіграв за команду з Монако наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Монако», також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. В новому клубі був серед найкращих голеодорів, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній третій грі чемпіонату. В «Монако» Женгіні став володарем Кубка і Суперкубка Франції, а також Кубка Альп. За клуб він зіграв 106 матчів, забив 46 голів. 1986 року перейшов у швейцарський «Серветт», але того ж року повернувся на батьківщину, ставши гравцем «Марселя». Завершив професійну ігрову кар'єру у «Бордо», за який виступав протягом сезону 1988/89 років, але зіграв лише у 4 матчах Дивізіону 1. ЄврокубкиЗ 5 стартів у європейських клубних турнірах найкращі досягнення — півфінали: у розіграшах Кубка УЄФА 1980-81 у складі «Сошо» та Кубка кубків 1987-88, виступаючи за «Олімпік» (Марсель). Крім вищезазначених клубів, в євротурнірах грав у формах «Сент-Етьєна» та «Монако» (двічі). У 24 іграх, провів 11 м'ячів. Відзначався у кожному сезоні. Свою першу гру в єврокубках провів у складі «Сошо» проти швейцарського клубу «Серветт» у стартовій грі за Кубок УЄФА восени 1980 року. А у матчі-відповіді у Женеві через два тижні відкрив рахунок у своєму особистому заліку в турнірах УЄФА. Той матч французи програли — 1:2. До речі, у своєму першому сезоні він забив 6 голів у 10 матчах. Остання гра у євротурнірах для 30-річного ветерана — перший півфінальний матч Кубка кубків у Марселі з амстердамським «Аяксом» весною 1988 року — 0:3. А у попередньому раунді — 1/4 фіналу — фінському «Рованіемен Паллосеура» забив свій останній гол. Статистика виступів у єврокубках по сезонах
Статистика по турнірах
Єврокубкова статистика: сезони, турніри, матчі, голи (1) — перший матч;
Виступи за збірнуБернар Женгіні виступав за молодіжну збірну Франції (до 20 років), у складі якої в 1977 році брав участь у першому чемпіонаті світу серед молодіжних команд. У національній збірній Франції Бернар дебютував 27 лютого 1980 року в товариському матчі проти збірної Греції, що завершився перемогою французів із рахунком 5:1[1]. У 1982 році Женгіні взяв участь у чемпіонаті світу в Іспанії, де зіграв у п'яти матчах і відзначився двома голами. На цьому мундіалі французи посіли четверте місце. У 1984 році Женгіні взяв участь в домашньому чемпіонаті Європи, зігравши у двох матчах, зокрема і в фіналі зі збірною Іспанії, який завершився перемогою французів із рахунком 2:0[2]. Ця перемога дозволила Франції завоювати свої перші золоті медалі у футбольних змаганнях. У 1986 році Бернар відправився на свій другий чемпіонат світу у Мексиці, де майже весь турнір просидів на лавці запасних і свою єдину гру провів лише в матчі за третє місце проти збірної Бельгії, який французи виграли з рахунком 4:2[3] і стали бронзовими призерами чемпіонату світу. Причому саме Женгіні забив переможний гол своєї збірної в овертаймі. Свій останній матч за збірну Женгіні провів у відбірковому турнірі чемпіонату Європи 1988 року зі збірною Ісландії, який завершився нульовою нічиєю[4]. Всього ж за збірну Бернар Женгини зіграв 27 матчів, в яких забив 6 голів. На чемпіонатах світу та ЄвропиУ складі збірної був учасником:
Кар'єра тренераРозпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1991 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Лібурн Сен-Серен», після чого у 1992–1995 роках був головним тренером «Мюлуза» з Дивізіону 2. З 1999 року працював у «Сошо» в різні роки на посаді асистента, спортивного директора і скаута[5]. Він покинув клуб в квітні 2015 року, за згодою нового китайського керівництва. У тому ж році став президентом нового клубу AGIIR Florival. В грудні 2015 року увійшов в Керівний комітет «Мюлуза», де він відповідає за нагляд за спортивною стороною клубу. Особисте життяМає італійське коріння[6]. Він є батьком Бенджаміна Женгіні[en], який також став професійним футболістом. ДосягненняКомандні
СтатистикаКлубна
Збірна
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia