Ел Грін
Ел Грін (англ. Al Green; повне ім'я — Елберт Грін[8]) — американський співак, музикант, автор пісень, а також виконавець у стилі ритм-енд-блюз. Найбільше відомий за соул композиціями з початку 1970-их років: «Take Me to the River», «Tired of Being Alone», «I'm Still in Love with You», «Love and Happiness», а також піснею «Let's Stay Together»[9]. Ел Грін був включений в список найкращих співаків всіх часів за версією журналу Rolling Stone та посів 14 місце[10]. У 1995 доданий у Залу слави рок-н-ролу. Виконавчий стиль Гріна склався під впливом релігійної музики госпел. Свої ритм-енд-блюзові виступу він оживляв імпровізованими вигуками і стогонами в манері Джеймса Брауна. Молодого співака зауважив власник лейблу Hi Records Віллі Мітчелл, який в 1969 року підписав з ним контракт на випуск декількох альбомів. Такі бездоганні записи початку сімдесятих, як «Let's Stay Together» (1-е місце в США, премія «Греммі»), «Tired of Being Alone», «Take Me to the River» і ультрасучасна «Love and Happiness», виділялися на загальному тлі хітів минулих років економними пульсаціями ритму і еротичним жіночим бек-вокалом. Рання творчість Гріна лягла в основу оновленого звучання ритм-енд-блюзу і вплинула на всіх його діячів, від Марвіна Гея і Прінса до Енні Леннокс і Джастіна Тімберлейка (який опублікував про свого кумира статтю в ювілейному випуску журналу Rolling Stone). Тим часом вже в 1976 році сам співак прийняв сан і перестав випускати записи на «грішні» теми. Причиною його звернення до Бога було самогубство його дівчини, яка перед тим, як звести рахунки з життям, вилила на співака, який перебував у ванній кімнаті, каструлю з киплячою кашею. Хоча починаючи з середини 1970-х років Грін виконує традиційний госпел, інтерес до його творчості продовжує зберігатися. У проміжку між 1981 і 1989 роками він виграв вісім статуеток «Греммі», в 2002 році йому була присуджена ця нагорода за досягнення протягом всієї кар'єри, а в 1995 році його ім'я було занесене в Зал слави рок-н-ролу. Дискографія
Примітки
|