Hi Records
Hi Records — американський лейбл звукозапису, заснований 1957 року. Лейбл звукозапису Hi Records (де HI означало «Hit Instrumentals» або «House of Instrumentals») було засновано 1957 року в Мемфісі за ініціативи рокабілі-музиканта Рея Гарріса. Одними з перших хітів Hi Records стали інструментальні композиції гурту Bill Black's Combo американського контрабасиста Білла Блека, такі як «Smokey, Part 2», «Josephine», «White Silver Sands» або «Don't Be Cruel»[1][2][3][4]. В 1960-ті роки увагу лейбла було прикуто до соул-виконавців, одним з яких був Віллі Мітчелл. Починаючи з 1963 року Мітчелл видав на Hi Records декілька популярних альбомів, серед яких Hold It!!! та The Many Moods of Willie Mitchell. 1970 року Мітчелл викупив лейбл і став видавати там альбоми, які сам же і продюсував, зокрема декілька платівок Ела Гріна, опублікованих з 1971 по 1975 роки. Серед інших провідних артистів Hi Records — співачка Енн Піблс, яка випустила на лейблі сім альбомів, що разом з роботами Ела Гріна вважаються взірцем «звучання Мемфіса» або «мемфіського соулу[en]»[1][2][3][4]. 1977 року Hi Records разом із Stax Records були продані підприємцю Елу Беннетту, який створив замість них новий лейбл звукозапису Cream Records[3]. Примітки
Література
|