Джеймс Браун

Джеймс Браун
англ. James Brown
Основна інформація
Повне ім'яангл. James Joseph Brown
Дата народження3 травня 1933(1933-05-03)[1][2][…]
Місце народженняБарнвелл, Південна Кароліна, США або Огаста, Джорджія, США[4]
Дата смерті25 грудня 2006(2006-12-25)[5][1][…] (73 роки)
Місце смертіАтланта[6]
Причина смертіпневмонія і серцева недостатність
ПохованняBeech Islandd[7]
Роки активності1945[8]2006
Громадянство США[9]
Національністьафроамериканці[10][4]
Професіїавтор-виконавець, співак, композитор, танцюрист, музичний продюсер, політик, піаніст, гітарист, виробник, саунд-дизайнер
Співацький голосбаритон
ІнструментиВокал,
гітара,
бас-гітара,
гармоніка,
ударні,
клавішні
Жанрисоул[11], фанк, Ду-воп, блюз і госпел
ЧленствоJames Brown & The Famous Flamesd
ЛейблFederal, King, Try Me, Smash, People, Polydor, Scotti Bros.
Нагороди
У шлюбі зTomi Rae Hynied, Velma Warrend, Deidre Jenkinsd і Adrienne Rodriguezd
Godfather of Soul (Хрещений батько стилю "соул") – офіційна сторінка артиста
CMNS: Файли у Вікісховищі

Джеймс Бра́ун (англ. James Brown; *3 травня 1933, Барнвелл, Південна Кароліна, США — 25 грудня 2006, Атланта, Джорджія, США) — американський співак, визнаний однією з найвпливовіших постатей у попмузиці XX століття. «Хрещений батько соула»[12], «містер Please Please Please» та «містер Динаміт», як він сам себе називав. За більш ніж 50-річну кар'єру вплинув на розвиток кількох музичних жанрів[13]. Працював у таких жанрах, як госпел, ритм-енд-блюз, фанк.

Браун почав свою кар'єру як співак госпелу в Токкоа, штат Джорджія. Він приєднався до вокальної групи Gospel Starlighters (яка пізніше перетворилася на The Famous Flames[en]), заснована Боббі Бердом, у якій він був вокалістом[14][15]. Вперше з'явився у центрі уваги громадськості наприкінці 1950-х років як учасник гурту The Famous Flames із хітовими синглами «Please, Please, Please» та «Try Me[en]». Його слава досягла свого піка в 1960-х роках з концертного альбому Live at the Apollo[en] та хітових синглів, такі як «Papa's Got a Brand New Bag[en]», «I Got You (I Feel Good)[en]» та «It's a Man's Man's Man's World[en]».

Наприкінці 1960-х Браун перейшов від блюзу та заснованих на госпелі форм та стилів до глибоко «африканізованого» підходу до створення музики, який вплинув на розвиток фанк-музики[16]. До початку 1970-х років Браун повністю встановив фанк-звук після створення групи The J.B.'s[en] з такими синглами, як «Get Up (I Feel Like Being a) Sex Machine» і «The Payback[en]». Він також став відомий піснями соціальної спрямованості, у тому числі хітом 1968 року «Say It Loud – I’m Black and I’m Proud».

Музика спирається на широкий арсенал ударних та духових інструментів, як вокаліст Браун відзначається міцним, виразним голосом. Його вокальна техніка, повна фіоритур і прикрас, робить його найвпізнаванішим з вокалістів соулу. Також Браун вирізнявся екстатичним емоційним сценічним амплуа, що було проявом харизми артиста. Джеймс Браун був дуже плідним творцем — упродовж своєї довгої кар'єри, що тривала з кінця 1950-х до початку 1980-х років, він щорічно випускав по 4 альбоми, а у рекордному 1968 році — 9 альбомів. Його кар'єра була перервана фінансовими та правовими складнощами, які призвели до суперечливого кримінального процесу (ухилення від оподаткування) та ув'язнення[17]. В кінці 1990-х Браун повернувся на сцену, однак він вже не досягав попередньої популярності. Браун продовжував виступати та записувати до своєї смерті від пневмонії у 2006 році[18]. Браун був зарахований в 1 клас Національної зали слави ритм-енд-блюзу у 2013 році як музикант, а потім у 2017 році як автор пісень.

Браун записав 17 синглів, які посіли перше місце в Hot R&B/Hip-Hop Songs[19][20]. Він також є рекордсменом за кількістю синглів, що увійшли до чартів Billboard Hot 100, але не посіли перше місце[21][22]. Браун отримав нагороди від багатьох організацій, а також був включений до Зали слави рок-н-ролу та Зали слави піснярів[23]. В аналізі Джоела Вітберна[en] по чартах Billboard з 1942 по 2010 Браун займає перше місце в списку 500 кращих музикантів[20]. У 2004 році журнал «Rolling Stone» помістив його на сьоме місце у списку найвидатніших музикантів епохи рок-н-ролу. Rolling Stone також назвав Брауна найдосвідченішим музикантом усіх часів[24][25]. Знявся у кількох фільмах.

Дискографія

  • 1959 Try Me!
  • 1959 Please Please Please
  • 1960 Think
  • 1961 James Browns Presents His Band
  • 1961 The Amazing James Brown
  • 1961 Night Train
  • 1962 Shout & Shimmy
  • 1962 Tours the U.S.A.
  • 1962 Jump Around
  • 1963 Live at the Apollo (1963)
  • 1963 Prisoner of Love
  • 1964 Pure Dynamite! Live at the Royal
  • 1964 Showtime
  • 1964 Out of Sight
  • 1964 Grits & Soul
  • 1965 Papa's Got a Brand New Bag
  • 1965 James Brown Plays James Brown
  • 1965 Papa's Got a Brand New Bag
  • 1966 I Got You (I Feel Good)
  • 1966 James Brown Plays New Breed
  • 1966 It's a Man's Man's Man's World
  • 1966 Handful of Soul
  • 1966 Mighty Instrumentals
  • 1966 James Brown Sings Christmas Songs
  • 1967 Sings Raw Soul
  • 1967 Live at the Garden
  • 1967 James Brown Plays the Real Thing
  • 1967 Cold Sweat
  • 1968 I Can't Stand Myself When You Touch Me
  • 1968 I Got the Feelin'
  • 1968 James Brown Plays Nothing But Soul
  • 1968 Live at the Apollo (1968)
  • 1968 James Brown Sings out of Sight
  • 1968 James Brown Presents His Show of Tomorrow
  • 1968 Soul Party
  • 1968 A Soulful Christmas
  • 1968 A Thinking About Little Willie
  • 1969 Say It Loud, I'm Black and I'm Proud
  • 1969 Gettin' Down to It
  • 1969 It's a Mother
  • 1969 The Popcorn
  • 1969 Plays Rhythm & Blues
  • 1969 Excitement
  • 1970 Ain't It Funky
  • 1970 Soul on Top
  • 1970 It's a New Day — So Let a Man Come In
  • 1970 Sex Machine (live)
  • 1970 Hey America
  • 1971 She Is Funky Down Here
  • 1971 Hot Pants
  • 1971 Revolution of the Mind (live)
  • 1971 Super Bad (live)
  • 1971 Soul Brother No. 1
  • 1972 There It Is
  • 1972 Get on the Good Foot
  • 1973 Black Caesar
  • 1973 Slaughter's Big Rip-Off
  • 1973 The Payback
  • 1974 Hell
  • 1974 Reality
  • 1975 Sex Machine Today
  • 1975 Everybody's Doin' the Hustle
  • 1976 Get up Offa That Thing (1976)
  • 1976 Bodyheat
  • 1976 Hot
  • 1977 Mutha's Nature
  • 1977 Strangers
  • 1978 Jam/1980's
  • 1978 Take a Look at Those Cakes
  • 1979 The Original Disco Man
  • 1979 Mister Dynamite
  • 1980 People
  • 1980 Hot on the One (live)
  • 1980 Soul Syndrome
  • 1981 Nonstop!
  • 1981 The Third Coming
  • 1981 Live in New York
  • 1981 Special
  • 1982 Mean on the Scene (live)
  • 1983 Bring It On!
  • 1985 Live in Concert
  • 1986 Gravity
  • 1988 I'm Real
  • 1991 Love Over-Due
  • 1992 Universal James
  • 1995 Live at the Apollo 1995
  • 1998 I'm Back
  • 1999 The Merry Christmas Album
  • 2001 Get up Offa That Thing (2001) (live)
  • 2002 Super Bad — Live
  • 2002 Startime Live
  • 2002 In Concert (live)

Примітки

  1. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Lipsitz G. Encyclopædia Britannica
  4. а б Southern E. Biographical Dictionary of Afro-American and African MusiciansGreenwood Publishing Group, 1982.
  5. http://www.nytimes.com/2006/12/26/arts/music/26brown.html
  6. Deutsche Nationalbibliothek Record #119125102 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. Find a Grave — 1996.
  8. "Фанк пішов від Джеймса брауна (Trace the birth of funk back to James Brown)". Goldmine Magazine. [1] [Архівовано 2 жовтня 2012 у Wayback Machine.]. Липень 19, 2012.
  9. LIBRISКоролівська бібліотека Швеції, 2007.
  10. BlackPast.org — 2004.
  11. Montreux Jazz Festival Database
  12. James Brown – 10 of the best. the Guardian (англ.). 28 жовтня 2015. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  13. Wiegand, David (26 грудня 2006). JAMES BROWN: 1933-2006 / Godfather of Soul changed music at frenetic pace. SFGATE (амер.). Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 11 лютого 2022.
  14. The Famous Flames Biography | The Rock and Roll Hall of Fame and Museum. web.archive.org. 25 червня 2012. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 11 лютого 2022.
  15. James Brown Biography. The Rock and Roll Hall of Fame and Museum. Архів оригіналу за 3 квітня 2013. Процитовано 11 лютого 2022.
  16. James Brown. arquivo.pt. St. James Encyclopedia of Pop Culture. Архів оригіналу за 28 червня 2009. Процитовано 11 лютого 2022.
  17. Stephens, Joe (3 квітня 2007). FBI File Recounts James Brown's Side Of '88 Police Chase (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 11 лютого 2022.
  18. Soul 'Godfather' James Brown dies - CNN.com. web.archive.org. 21 січня 2007. Архів оригіналу за 21 січня 2007. Процитовано 11 лютого 2022.
  19. Corpuz, Kristin; Corpuz, Kristin (3 травня 2017). James Brown’s Biggest Billboard Hot 100 Hits. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  20. а б Whitburn, Joel (2010). Joel Whitburn presents hot R & B songs, 1942-2010 (вид. 6th ed). Menomonee Falls, Wis.: Record Research Inc. ISBN 0-89820-186-1. OCLC 693324741.
  21. Cover Story: James Brown - Funk's Founding Father (1933-2006) : Rolling Stone. web.archive.org. 5 травня 2009. Архів оригіналу за 22 лютого 2008. Процитовано 11 лютого 2022.
  22. Whitburn, Joel (2000). Joel Whitburn's top pop singles 1955-1999. Menomonee Falls, Wisc.: Record Research. ISBN 0-89820-139-X. OCLC 45415812.
  23. Songwriters Hall of Fame - James Brown Recordings. web.archive.org. 29 червня 2011. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 11 лютого 2022.
  24. Stone, Rolling; Stone, Rolling (3 грудня 2010). 100 Greatest Artists. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 11 лютого 2022.
  25. Rock and Roll Hall of Fame and Museum : Hall of Fame : Inductee Detail. web.archive.org. 2 грудня 2006. Архів оригіналу за 2 грудня 2006. Процитовано 11 лютого 2022.

Література

  • Peter Shapiro, "James Brown", in Rob Young (ed.), The Wire Primers: A Guide to Modern Music, London: Verso, 2009, pp. 71—76.(англ.)