20 вересня 1859 року Джордж Б. Сімпсон отримав патент США № 25532 на поверхню «електронагрівача», що нагрівається котушкою з платинового дроту, що живиться від батарей. За його словами, корисно «гріти кімнати, кип'ятити воду, готувати їжу…»[1]
Канадський винахідник Томас Ахерн подав патент № 39916 у 1892 році на «електричну піч»[2], пристрій, який він, імовірно, використовував для приготування їжі для готелю в Оттаві того року[3]. Ахерн і Воррен Ю. Сопер були власниками Оттавської компанії Chaudiere Electric Light and Power Company[4]. Електрична плита була представлена на Всесвітній виставці в Чикаго в 1893 році, де була показана електрифікована модель кухні. На відміну від газової плити, електрична плита розвивалася повільно, частково через незнайому технологію та необхідність електрифікації міст і селищ.
У 1897 році Вільям Хедавей отримав патент США № 574537 на «Автоматично керовану електричну піч».[5]
Типи плит
За варіантом виконання
Плити з класичним резистивним нагрівальним елементом
Як нагрівальний елемент використовується дно посуду, яке нагрівається вихровими струмами, наведеними в ньому котушкою індуктивності. У зв'язку з цим для роботи з індукційної плитою потрібний посуд з феромагнітним (наприклад, сталевим, чавунним або нержавіючим, втім, є і немагнітні сталі і чавуни, вони не підходять) першим знизу шаром в дні.
Техніка безпеки
Електрична плита це, зазвичай, один з найпотужніших побутових електроприладів. Включена плита може споживати струм до 50А, а під час приготування їжі доводиться часто торкатися до частин електроплити. Неправильна установка і підключення електроплити може призвести до вибуху або до ураження електричним струмом. Тому висуваються жорсткі вимоги до дротів і заземлення. Для підключення потужної плити до електромереж недостатньо стандартних побутових роз'ємів загального призначення. Для підключення електроплити використовуються або промислові роз'єми, або нестандартні, призначені саме для електроплит.
Також, як і для інших плит для електричної плити справедливі правила пожежної безпеки. Слід пам'ятати, що багато частин плити при роботі нагріваються до високої температури.