Економіка Киргизстану

Економіка Киргизстану
Економіка Киргизстану
	Базар Ош у місті Бішкек
Валюта	1 Киргизький сом = 100 тійінів.
Фінансовий рік	календарний рік
Організації	ВТО
Статистика
ВВП	▲ $21,01 млрд (2016)
Зростання ВВП	▲ 2,2 % (2016)
ВВП на душу населення	$3,500 (2016)
ВВП за секторами	сільське господарство: 17,9 %, промисловість: 25,9 %, послуги: 56,2 % (2016)
Інфляція (ІСЦ)	2,9 % (2016)
Населення; поза межею бідності	33,7 % (2011)
Індекс Джіні	33,4 (2007)
Робоча сила	2,778 млн (2016)
Робоча сила; за секторами	сільське господарство - 48 %; промисловість - 12,5 %; сфера послуг - 39,5 % (2005)
Безробіття	8,1 % (2014)
Галузі виробництва	машинобудування, текстиль, харчова промисловість, виробництво цементу, взуття, деревина, холодильники, меблі, електродвигуни, золото, рідкісноземельні метали
Зовнішня діяльність
Експорт	$1,453 млрд (2016)
Експортні товари	золото, бавовна, вовна, одяг, м'ясо; ртуть, уран, електрика; машини та обладнання; взуття
Партнери	Швейцарія 26 %; Узбекистан 22,6 %; Казахстан 20,8 %; ОАЕ 4,9 %; Туреччина 4,5 %; Афганістан 4,5 %; Росія 4,2 % (2015)
Імпорт	$3,146 млрд (2016)
Імпортні товари	нафта і газ, машини і обладнання, хімікати, продукти харчування
Партнери	КНР 56,4 %; Росія 17,1 %; Казахстан 9,9 % (2015)
Державні фінанси
Борг	$7,728 млрд (2016)
Доходи	$2,04 млрд (2016)
Витрати	$2,354 млрд (2016)
	Головне джерело: CIA World Fact Book

Киргизстан — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: дрібне машинобудування, текстильна, харчова, цементна, взуттєва, холодильного обладнання, моторобудівна, гірнича. Основний вид транспорту — автомобільний. Є трубопровідний та залізничний, але через гірський рельєф розвиток їх обмежений. Протяжність автошляхів — бл. 40 тис. км. Судноплавство по оз. Іссик-Куль. Між Бішкеком (з аеропорту «Манас») і обласними центрами підтримується повітряне сполучення.

Історія

Після проголошення незалежності у 1991 економіка Киргизстану стала на шлях ринкових перетворень. За радянської влади Киргизстан переважно слугувала джерелом сировини, яка відправлялася на переробку в інші регіони СРСР. До кінця 1991 республіка не могла самостійно експортувати і імпортувати товари і вступати у економічні відносини із зарубіжними країнами. Перехід до ринкової економіки виявився важким. Внаслідок дефіциту ресурсів, інфляції і поганій організації праці національний прибуток знизився в 1992 на 26 % в порівнянні з 1991, промислове виробництво впало на 27 %, а сільськогосподарське — на 14 %. У 1993–1994 рр. виробництво продовжувало падати.

У 1994 обсяг промислового виробництва знизився на 21 % в порівнянні з 1993, а падіння виробництва продовольства становило 17 %. Рівень інфляції — 466 % в 1993 і 87,2 % в 1994. В спостерігалося істотне зростання рівня виробництва (на 47 % до 1996), в основному за рахунок видобутку золота в районі Кумтор (масив Ак-Шийрак), а річний рівень інфляції склав менше 30 %. Істотні успіхи були досягнуті в галузі приватизації. До 1995 бл. 60 % підприємств (бл. 53 тис.) було приватизовано. До кінця 1990-х років понад 90 % промислової продукції вироблялося приватними підприємствами. Успіхи були досягнуті навіть в надзвичайно складній задачі приватизації колгоспів і радгоспів. Завдяки законам, прийнятим в 1994 і 1997, більша частина сільськогосподарських угідь і техніки перейшла в руки приватних власників, які в 1998 виробили понад 75 % всього обсягу сільськогосподарської продукції. Основу сільського господарства Киргизстану складає тваринництво (вівчарство, молочно-м'ясне скотарство, конярство).

У 1997 трудові ресурси становили 1,7 млн чол., причому в сільському господарстві було зайнято бл. 41 %, в сфері обслуговування — 40 %, в промисловості — 19 %. Безробіття залишається однією з найгостріших проблем Киргизстану, становлячи 4,8 % за офіційним даними і від 25 до 30 % — за неофіційними експертними оцінками.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 4 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6 %. ВВП на душу населення — $ 863. Прямі закордонні інвестиції — $ 28,8 млн Імпорт — $ 1,4 млрд (г.ч. Росія — 24,2 %, Узбекистан — 14,5 %, Казахстан — 8,9 %, Німеччина — 6,2 %, Китай — 5,3 %). Експорт — $ 1,2 млрд (г.ч. Німеччина — 37,0 %, Казахстан — 16,7 %, Росія — 16,4 %, Узбекистан — 7,5 %, Китай — 3,1 %).

Енергетика

Основне джерело електроенергії — ГЕС. Енергії, яку виробляють в країні досить для задоволення потреб власної важкої промисловості і експортного постачання.

Міжнародна співпраця

Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD) продовжує грати активну роль в розвитку Киргизстану, фінансуючи понад 15 проектів, зокрема видобутку золота (родов. Кумтор).