|
Думанів
Ду́манів — село в Україні, у Гуменецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. НазваМісцева легенда про походження назви села засвідчує:
ГеографіяСело Думанів розташоване за 21 кілометр від Кам’янця-Подільського на обох берегах річки Смотрич. На відстані 5 кілометрів від центру села проходить автомобільний шлях територіального значення Т 2321. На північ від Думанова знаходиться вздовж річки Циківський заказник. Село ділиться на декілька неофіційних районів: Мазурівка, Містечок, Кавунівка та Лінія. Площа населеного пункту – трохи більше як 206 га. КліматДуманів знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження. ІсторіяПерша згадка про село в документах — 1412 рік, під назвою «Доманів»,[1] коли, як зазначає Юхим Сіцінський, було зроблено обмін королівського села Вербки на Думанів.[2] 1515 році село Думанів згадується, коли кам’янецькі міщани подали скаргу Сигізмунду І на місцевих феодалів, які забороняли їм користуватися лісовими угіддями кам’янецького повіту, в тому числі й Думанівським лісом. У 1735 році шляхтич Юзеф Коритовський гербу Мора отримав правом «доживоття» села Доманів, Лисець, Княже у Кам'янецькому повіті.[3] Церква святого Георгія відома з 1735 року – дерев’яна, крита соломою. В 1744 році збудована нова дерев’яна триверха споруда, ця церква розібрана в 1875 році. В 1860 – 1865 роках збудовано нову невелику дерев’яну одно-поверху церкву. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій. В 1932–1933 селяни села пережили сталінський геноцид. По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод. З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України. В 2012 році село святкувало свої 600 років, від першої згадка. 13 серпня 2015 року внаслідок об'єднання сільських рад село ввійшло до складу Гуменецької сільської громади.[4] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей. НаселенняЗа переписом населення України 2001 року в селі мешкало 895 осіб.[5] Згідно перепису 2015 року селі проживало 781 особа, населення села скоротилось на 12,74 % порівняно зі 2001 роком. МоваУ селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя. Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Відомі люди Народились
Проживали, перебували
Охорона природиСело лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Галерея
Див. також
Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
