Дубина (Тишівці)

Дубина Координати 50°37′00″ пн. ш. 23°42′36″ сх. д. Країна  Республіка Польща  Республіка Польща  Адмінодиниця Тишівці  Часовий пояс UTC+1 Автомобільний код LTM (Тишівці) Код SIMC 0903682 OSM ↑3108437 ·R (Тишівці) Дубина Дубина (Польща)

Дубина[1] (пол. Dębina, Дембіна) — частина міста Тишівці у гміні Тишівці Томашівського повіту Люблінського воєводства Польщі.

Історія

Церква Пресвятої Богородиці у передмісті Дубини у Тишівцях, зображення 1890 року

Українська церква Пречистої Діви в Тишівцях на Дубині, рисунок 1941 року Леоніда Маслова

Дубина була давнім передмістям Тишівців[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у Дубині здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[3].

За німецької окупації у 1939—1944 роках входило до громади Тишівці крайсгауптманшафту Замостя Люблінського дистрикту Генеральної губернії[4]. Чисельність населення за переписом 1943 року становило 1067 осіб[4].

16 червня 1944 року польські бандити вбили в Дубині 4 українців[5].

У 1975–1998 роках належало до Замостського воєводства.

Церква Пресвятої Богородиці

У Дубині існувала давня українська дерев'яна церква Пресвятої Богородиці[1]. Спочатку була православною, пізніше унійною (греко-католицькою), потім знову православною[6].

Вперше посередньо згадуються у реєстрі ланового побору 1472 року[6]. Відомо, що у 1640 році парохом церкви був о. Микола, а записах 1642 року актових книг Холмського гродського суду згадується місцевий священик-уніат Тимофій[6]. За описом 1660 року біля церкви було огороджене кладовище[7]. Акт візитації 1731 року подає наступний опис існуючої тоді церкви[6]:

Церква надембінська недавно побита, баня мало що в гору винесена, навколо неї опасання вколо. Хрестів на церкві три залізних, один середній золотом малярським щедро приоздоблений. Баня середня бляхою побита і маківка мала на дзвіниці бляхою побита.

Десь всередині 1730-1750-х років повинна була бути збудована наступна дерев'яна церква, бо у акті візитації 1775 року про неї записано: «Стара, але в добрім стані, з трьома банями, всі під бляхою»[6]. Під час регуляції парафіяльної сітки австрійською владою в наприкінці XVIII століття стала філією міської парафії в Тишівцях[6]. Близько 1875 року перетворена на православну[8].

Після Першої світової війни церкву було зачинено[6]. 17 червня 1938 року польська адміністрація в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші розібрала православну церкву[1][9]. Архітектор Леонід Маслов так описував церкву до її руйнування[9]:

Церква Пречистої на "Дубині" була дуже подібна до вище описаної церкви св. Микити; мала вона від заходу ґаночок у вигляді дашка, спертого на двох стовпчиках, а при східньому зрубі з північної сторони мала прибудовану "ризницю". Церква була покрита бляхою, якою заступлено попереднє, мабуть ґонтове, покриття. Час збудовання цієї церкви є також незнаний, відомо тільки, що існувала вона вже в 1641 році.

У 1940 році на кошти православних парафіян на місці колишньої церкви було встановлено огородження та бетонний хрест-памятник, які того ж року були зруйновані[10].

Див. також

• Замлиння (Томашівський повіт)

Примітки

1. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 150.
2. Tyszowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 727—728. (пол.)
3. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
4. Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement auf Grund der Summarischen Bevölkerungsbestandsaufnahme am 1. März 1943 / Statistischen Amt des Generalgouvernements. — Krakau : Burgverlag Krakau, 1943. — С. 50. (нім.)
5. Грисюк В. Гіркий спомин. Київське товариство депортованих українців «Холмщина». Процитовано 5 лютого 2023.
6. Тишівці м. Церква Різдва богородиці. www.pslava.info. Прадідівська слава.
7. Тишівці м. www.pslava.info. Прадідівська слава.
8. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 330. (пол.)
9. Маслов Л. Деревяні церкви Холмщини та Підляшшя. — Краків : Українське Видавництво, 1941. — С. 11. — (Минуле і сучасне ч. 15)
10. Сумна подія в Тишівцях // Краківські вісті. — 25 жовтня 1940.

Посилання

• Тишівці м. Церква Різдва богородиці. www.pslava.info. Прадідівська слава.