Соціально-виробничий топонім — раніше на цьому місці існував єврейський хмелярський колгосп «Друкар-Колективіст», котрий створили з працівників Житомирської окружної (обласної) друкарні[1].
Розташування
Знаходиться у місцевості, відомій за неофіційною назвою Чулочка[2]; на теренах історичної місцевості Кокоричанка[3].
Історія
До середини ХХ століття землі за місцем розташування провулка були переважно вільні від забудови, де також знаходився господарський двір та споруди колгоспу «Друкар-Колективіст», створеного у 1930-х роках за ініціативою житомирських поліграфістів на території колишнього хутора Кокоричанка.[4][5][6]
Провулок та його садибна забудова формувалися протягом 1950 — 1960-х рр.
↑Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 96. ISBN966-690-084-X.
↑Дубман, Борис. История Житомира. Кокоричанка или как строили микрорайон «Хмельники». Чтобы не погибнуть от голода, по инициативе работников Житомирской типографии на территории Кокаричанки городские жители Житомира создали колхоз. Выращивали овощи, фрукты, а потом и хмель. Эта инициатива спасла жизнь многим житомирянам. В народе его называли Еврейским колхозом (большинство колхозников в нем тогда были евреи), а официально – колхоз имени XVII партсъезда. Потом его переименовали в XVIII партсъезда, а после войны - в колхоз имени Мичурина.