Вулиця Святого Зигмунта Фелінського

Вулиця Святого Зигмунта Фелінського  Україна
Населений пункт	Житомир
Місцевість	Хмільники — Чулочка — Кокоричанка
Район	Богунський
Історичні відомості
Назва на честь	архієпископа Варшавського РКЦ Зигмунта Фелінського
Колишні назви	провулок Люби Шевцової
Загальні відомості
Протяжність	550 м
Координати	50°16′45″ пн. ш. 28°37′39″ сх. д.
Поштові індекси	10020
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Інфраструктура
Забудова	садибна житлова, багатоповерхова житлова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r17389386 ↑2692156 ·R (Житомир)
Мапа

Вулиця Святого Зигмунта Фелінського — вулиця в Богунському районі міста Житомир.

Названа на честь архієпископа Варшавського, святого Римо-католицьої церкви Зигмунта Фелінського.

Розташування

Знаходиться у мікрорайоні Хмільники, на теренах історичної місцевості Кокоричанка.[1][2][3] Місцевість також відома за неофіційною назвою Чулочка[4].

Історія

Вулиця виникла у 1950-х роках у новому селищі робітників панчішної фабрики. Одноповерхова житлова забудова вулиці переважно сформувалася до 1960-х років.[5][6]

Багатоповерхова житлова забудова східної сторони вулиці здійснювалася протягом другої половини 1980-х — початку 1990-х років в процесі формування Північно-західного житлового району (мікрорайону Хмільники) на вільних від забудови землях колгоспу ім. Мічуріна, утвореного у 1930-х роках як єврейський хмелярський колгосп «Друкар-Колективіст» на території колишнього хутора Кокоричанка.[6][7][8]

Перша назва — провулок Люби Шевцової. Відповідно до розпорядження Житомирського міського голови від 19 лютого 2016 року № 112 «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятних знаків у м. Житомирі», перейменована на вулицю Святого Зигмунта Фелінського [9]. Пропозицію було надано польською національною спільнотою міста[10].

Під час громадських обговорень щодо перейменувань розглядалась пропозиція назвати цю вулицю на честь Героїв Базару[11].

Примітки

1. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 174. ISBN 966-690-084-X.
2. Мокрицький Г.П. (2003). Всі вулиці Житомира: Топографічний і топонімічний довідник. Житомир: Волинь. ISBN 966-690-030-0.
3. Дубман, Борис. История Житомира. Кокоричанка или как строили микрорайон «Хмельники».
4. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 96, 423. ISBN 966-690-084-X.
5. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 138. ISBN 966-690-084-X.
6. Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 26 березня 2024.
7. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 96. ISBN 966-690-084-X.
8. Дубман, Борис. История Житомира. Кокоричанка или как строили микрорайон «Хмельники». Чтобы не погибнуть от голода, по инициативе работников Житомирской типографии на территории Кокаричанки городские жители Житомира создали колхоз. Выращивали овощи, фрукты, а потом и хмель. Эта инициатива спасла жизнь многим житомирянам. В народе его называли Еврейским колхозом (большинство колхозников в нем тогда были евреи), а официально – колхоз имени XVII партсъезда. Потом его переименовали в XVIII партсъезда, а после войны - в колхоз имени Мичурина.
9. Сергій Сухомлин підписав розпорядження про перейменування вулиць у Житомирі. http://old.zt-rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 29 травня 2021.
10. Урбанонімія Житомира в контексті декомунізації (PDF). http://ekmair.ukma.edu.ua/. с. 57. Архів оригіналу (PDF) за 21 травня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
11. Краєзнавець Мокрицький пояснив логіку перейменування вулиць та провулків Житомира. https://www.zhitomir.info/. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 29 травня 2021.