1-й Винокурний провулок (Житомир)

1-й Винокурний провулок
Житомир
МісцевістьСурина гора, Хмільники, Кокоричанка, Каракулі
РайонБогунський
Загальні відомості
Протяжність1,1 км
поштові індекси10003, 10020
Транспорт
Маршрутні таксі1
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудовасадибна житлова, комерційна, промислова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr10757439
Мапа

1-й Винокурний провулок — провулок у Богунському районі міста Житомира.

Мапа

Сучасність

Розташування

Розташований в історичному районі Кокоричанка. Розпочинається з Метеорологічного провулка. Перетинає вулицю Маликова, Червоний провулок, вулиці Каракульну, Олександра Клосовського та завершується виходом на проспект Миру. Від провулка 1-го Винокурного розпочинаються Винокурний проїзд та 4-й Винокурний провулок. Провулок зі сходу огинає мікрорайон Хмільники (зокрема, історичну місцевість Сурину гору), а також проходить крізь історичну місцевість Каракулі (орієнтовно від провулку Червоного до свого завершення).

Забудова

Забудова провулка формувалася наприкінці XIX ст. — упродовж XX ст. та являє собою переважно малоповерхові житлові будинки садибного типу. Наявні також дрібні виробництва, котельня та Старообрядницьке кладовище. Наприкінці провулка розташовуються Державна фітосанітарна інспекція у Житомирській області, а також торгівельний центр «Океан-Плаза».

Транспорт

На короткому відтинку провулка від вулиці Олександра Клосовського до проспекту Миру курсує маршрутне таксі № 1.

Історія

Назва провулка Винокурний (раніше — Винокуренний) є першопочатковою та обумовлена розташуванням у провулку винокурні, що діяла у будинку № 13 на початку XX ст. та належала купцеві Графману. На плані 1931 року провулок показаний під назвою провулок Винокурений завод[1].

Провулок здебільшого сформувався ще до Першої світової війни та революційних подій.[2][3] До Другої світової садибна забудова провулку сформувалася на його початку (орієнтовно до будинків № 13 та 10/2), а також на Каракулях (від провулку Червоного до провулків 4-го Винокурного та 3-го Каракульного, неподалік Старообрядницького кладовища)[4][5]. Також забудова була сформована на виході провулку до нинішнього проспекту Миру. Між вулицею Олександра Клосовського та проспектом Миру, провулок забудовувався садибними житловими будинками у 1960—1970 роках.

До кінця 1980-х років, провулок виходив на проспект Миру трохи східніше. Збудований у 1989 році багатоквартирний житловий будинок № 9 по проспекту Миру перекрив існуючу на той час трасу провулку. Для виходу провулку на проспект Миру збудовано новий його відтинок, що повертаючи оминає будинок № 9.

У провулку зберіглися житлові будинки з неординарним оздобленням фронтонів. Такі будинки зведені ще у XIX ст. мешканцями слобідки Каракулі, передусім старообрядцями.

Джерела

  1. Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шару «Історичні плани», «Адресний реєстр». [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.].
  2. Житловий фонд Житомира представлено на карті – довіднику | Житомирська Міська Рада. www.zt-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
  3. Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира / Енциклопедія Житомира. — Кн. 1. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. — 1000 прим. — ISBN 966-690-084-X.
  4. Борис Дубман. Кокоричанка [Архівовано 25 липня 2021 у Wayback Machine.].
  5. Vovik-zt Gerasymov. Провулок Винокурний 1-й (Житомир.UKR) 2018-весна [Архівовано 30 липня 2021 у Wayback Machine.].

Примітки

  1. ↑ Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 47.
  2. ↑ Карты двухверстовки квадрат 30-26. freemap.com.ua. Процитовано 24 серпня 2022.
  3. ↑ Polona. polona.pl. Процитовано 24 серпня 2022.
  4. ↑ Plan der Stadt Shitomir vom Juli 1941.
  5. ↑ Stadtplan Shitomir. M.: 1:10 000. 1942.