Вулиця виникла та її забудова здійснювалася протягом другої половини 1980-х — початку 1990-х років в процесі формування Північно-західного житлового району (мікрорайону Хмільники) на вільних від забудови землях колгоспу ім. Мічуріна, утвореного у 1930-х роках як єврейський хмелярський колгосп «Друкар-Колективіст» на території колишнього хутора Кокоричанка.[5][6][7]
Початок вулиці сформувався з невеликого провулка Котляревського, що брав початок від 1-го Винокурного провулка та отримав назву у 1958 році.
До 1991 року новобудови вздовж вулиці адресовані до тодішньої вулиці Карла Лібкнехта. У 1991 році отримала чинну назву.[1]
Примітки
↑ абМокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 174. ISBN966-690-084-X.
↑Мокрицький Г.П. (2003). Всі вулиці Житомира: Топографічний і топонімічний довідник. Житомир: Волинь. ISBN966-690-030-0.
↑Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 96. ISBN966-690-084-X.
↑Дубман, Борис. История Житомира. Кокоричанка или как строили микрорайон «Хмельники». Чтобы не погибнуть от голода, по инициативе работников Житомирской типографии на территории Кокаричанки городские жители Житомира создали колхоз. Выращивали овощи, фрукты, а потом и хмель. Эта инициатива спасла жизнь многим житомирянам. В народе его называли Еврейским колхозом (большинство колхозников в нем тогда были евреи), а официально – колхоз имени XVII партсъезда. Потом его переименовали в XVIII партсъезда, а после войны - в колхоз имени Мичурина.