Переклав білоруською мовою низку творів античних авторів («Антігона» Софокла, «Іліаду»Гомера). Відомо понад 820 його перекладів, пов'язаних із музикою. Уклав словник «Музичні терміни» (опублікований в серії «Білоруська наукова термінологія»).
Викладав грецьку та латинську мови, а також теоретичні курси в навчальних закладах Могильова. У 1919 заснував тут перший громадський симфонічний оркестр в Білорусі, який складався з двадцяти чоловік, де Юліан Дрейзін виконував партію першої скрипки. З 1925-1935 в Мінську, викладав історію та теорію музики в Білоруському педагогічному, Білоруському музичному технікумах і Білоруській державній консерваторії, античні мови — в Камвузі і БДУ, працював у Інституті білоруської культури, Академії наук, білоруським радіокомітеті. З його ініціативи по білоруському радіо транслювалися концерти білоруських співаків.
У другій половині 1920-х був членом Білоруського товариства драматичних письменників і композиторів. З вересня 1926 — один з найактивніших співробітників товариства. У 1929 направлений на першу всеросійську музичну конференцію в Санкт-Петербург. У 1930 на кошти товариства видаються його переклади. У 1930-х з початком репресій білоруського інтелігенції був неодноразово критикований за помилки «контрреволюційного характеру». Незабаром був виключений з Білоруського товариства драматичних письменників і композиторів і секції композиторів Білорусі.
У 1931 (або в 1932) правління товариства повідомило, що «комісія по перевірці складу членів Т-під виключила зі складу Т-во … Юліяна Дрейзіна, як ідеологічно чужого і такого, що досі не порвав з минулим і не визнав свої помилки».[1]".
Останньою статтею Ю. Дрейзіна стала публікація «Музичне життя Білорусії», після якої в газетах «ЛІМ» і «Зьвязда» з'явилися статті — «обвинувальні вироки» Х. Дунця і Я. Шараховського. Написавши «покаяльний» лист, вчений з родиною в 1935 виїхав з Мінська і оселився в селищі Німчиновка під Москвою. Пізніше викладав грецьку мову у вищих навчальних закладах столиці Російської федерації. У 1938-1942 викладач, потім доцент філологічного факультету Московського університету і педагогічного інституту.
Н. Паганіні: да 150-годзьдзя з дню нараджэньня // Мастацтва і рэвалюцыя. 1933. № 1, 2.
Музичное жицця Білоруси // Радянська музика (Харків). 1933. № 5.
Музыкальная жизнь Белоруссии // Советская музыка. 1934. № 7.
Публікації у окремих виданнях
Дрейзин, Ю. Н. Докладъ преподавателя Могилевской мужской Императора Александра I Благословенного гимназіи Ю. Н. Дрейзина о преподаваніи латинского языка / Ю. Н. Дрейзин // Матеріалы по организаціи школьнаго обученія на началахъ научной педагогики. Вып. IX. — Вильна: Типографія А, Г, Сыркина, Большая ул., собств. домъ, 1915. — С. 74—88.
Дрейзин, Ю. Н. Музыка и революция. Лекции об историческом развитии музыки, читан. в крунте в 1921 г. / Ю. Н. Дрейзин. — Могилев, издательство Красноармейского Университета имени 16-ой армии , 1921. — 112 с.
Беларуская навуковая тэрмінолёгія. Вып. 7. Музычныя тэрміны / склад. Ю. М. Дрэйзін. — Коштам Інстытуту Беларускае культуры ў Менску, 1926. — 41 с.
Дрэйзін, Ю. Музыка ў творах Якуба Коласа / Ю. Дрэйзін // Якуб Колас у літаратурнай крытыцы. Да дваццацігадовага юбілею яго літаратурнай дзейнасці / злажыў Ул. Дзяржынскі. — Менск: БДВ, 1926. — С. 121—131.
Пасхалов, В. Белорусская музыка / В. Пасхалова, Ю. Дрейзин // БСЭ: в LVX т. / под общ. ред. Н. И. Бухарина [и др.]; гл. ред. О. Ю. Шмидт. — М., 1927. — Т. V. — С. 375—378
Дрэйзін, Ю. Музыка ў творах Янкі Купалы / Ю. Дрэйзін // Янка Купала ў літаратурнай крытыцы / пад рэд. З. Жылуновіча і М. Байкова. — Менск: БДВ, 1928. — С. 204—223.
Дрейзин, Ю. Музыка в Белоруссии / Ю. Дрейзин // Белорусская культура, сб. 1. — Минск, 1928. — С. 46—48
Рукописи
Характеризовать отношеніе Эразма къ идеямъ гуманизма и реформаціи на основаніи colloquia familiaria, 1903.
De sermone Polybiano, 1904.
Программа по классу музыки в 1-й Могилевской Государственной школе им. Н. А. Римского-Корсакова, 1923.
Дыялектычныя працэсы ў гісторыі музыкі. Тэзісы дакладу, 133.
Вучэбны дапаможнік па музычным выхаванні ў агульнадукацыйных школах (у сааўт. з .М. Мацісонам, М. Равенскім, М. Леўчанкам), 1934.
Античные реминисценции в сочинениях В. И. Ленина, 1940.
Оперні лібрето
Аладаў М. І. Опера «Тарас на Парнасе», 1927. Лібрэта Ю. М. Дрэйзін.
Тексти до музичних творів
Равенскі М. Я. Кантата «Беларусь» для хору і сімфанічнага аркестру да 15-годдзя Кастрычніцкай рэвалюцыі, 1932 (3). Словы Ю. М. Дрэйзіна.
Тэксты да масавых песень на музыку І. Любана, М. Аладава, Г. Самохіна, М. Мацісона, М. Равенскага.
Публікації перекладів текстів музичних творів
Моцарт. Калыханка. Тэкст у перакладзе Юльяна Дрэйзіна. Для аднаго голасу з акампанімэнтам фортэп'яна. — Коштам і працай Беларускага таварыства драматычных пісьменьнікаў і кампазытараў у Менску, 1929 (30). — 4 с.
Шыльлер. «Да волі». Тэкст хору ў сімфоніі. Вольны пераклад Ю. М. Дрэйзіна.
Інші публікації перекладів
Сафокль. Антыгона / Сафокль; пераклад з старагрэцкае мовы Ю. М. Дрэйзіна. — Менск: Выданьне ЦБ Маладняка, 1926. — 104 с.
Барычэўскі, А. І. «Сучаснае ў старажытным». Пераклад урыўку з «Іліады» VI, 390—496. Разьвітаньне Гэктара з Андромахай Гомэра / А. І. Барычэўскі // Узвышша. — 1928. — № 3 (9). — С. 111—115.
Вайс, Л. У аўтара музыкі «Інтэрнацыяналу» (З газэты «Ротэ Фанэ» ад 6/1 1927 г.) / Л. Вайс; пераклаў Арыон // Зьвязда. — 1927. — 11 верас.
Коменский, Ян Амос. Избранные педагогические сочинения. Том III. Мир чувственных вещей в картинках или изборажение и наименование всех главнейшых предметов в мире и действий в жизни («Orbis sensualium pictus») / Ян Амос Коменский; пер. с латин. яз. Ю. Н. Дрейзина; под ред. и со вступ. ст. проф. А. А. Красновского. — М.: Гос. Уч.-пед. изд. Наркомпросса РСФСР, 1941. — 352 с.
Эўрыпід. Бакханкі / Эўрыпід; пераклад Ю. Дрэйзіна. Публікацыя А. Жлуткі, падрыхтоўка тэксту і камэнтара да публ. Л. Баршчэўскага // Дзеяслоў. — 2012. — № 6 (61). — С. 222—258.
Публікації перекладів оперних лібрето (у дужках — рік постановок опер з лібрето)
Цырульнік з Сэвільлі. Опэра ў дзьвух дзеях. Музыка Дж. Росіні. Лібрэта Ч. Стэрбіні. Пераклад з італьянскага першатвору Ю. Дрэйзіна. — Коштам і працай Беларускага таварыства драматычных пісьменьнікаў і кампазытараў у Менску, 1930. — 21 с (1930, 1934)
Рукописи перекладів оперних лібрето (у дужках — рік постановок опер з лібрето)
