Допамін (лікарський засіб)
Допамін[2] (Дофамін, Intropin) — лікарський засіб, який найчастіше використовують для лікування дуже низького кров'яного тиску, уповільненого серцевого ритму з відповідною симптоматикою, і якщо епінефрин (адреналін) недоступний, зупинки серця.[3] У новонароджених немовлят він продовжує залишатися кращим методом лікування дуже низького артеріального тиску.[4] У дітей, як правило, перевагу надають адреналіну або норадреналіну[en], тоді як у дорослих при дуже низькому артеріальному тиску переважно використовують норадреналін.[5][6] Його вводять внутрішньовенно або внутрішньокістково у вигляді безперервної інфузії.[3] Ефект зазвичай починається впродовж п'яти хвилин.[3] Потім дози збільшуються до досягнення ефекту.[3] Поширені побічні ефекти включають погіршення функції нирок, нерегулярне серцебиття, біль у грудях, блювання, головний біль або занепокоєння.[3] Якщо він потрапляє в м'які тканини навколо вени[en], може відбутися місцеве відмирання тканин.[3] Щоб зменшити цей ризик, можна призначити препарат фентоламін.[3] Незрозуміло, чи безпечно використовувати дофамін під час вагітності або годування грудьми.[3] У низьких дозах допамін головним чином запускає рецептори дофаміну та β1-адренергічні рецептори, тоді як у високих дозах він діє через α-адренорецептори.[3] Допамін вперше був синтезований в лабораторії в 1910 році Джорджем Баргером і Джеймсом Евенсом у Англії.[7] Він входить до списку основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров'я.[8] У фізіології людини дофамін є нейромедіатором, а також гормоном.[9] Медичне використанняНизький артеріальний тискУ новонароджених дітей він продовжує залишатися кращим методом лікування дуже низького артеріального тиску.[4] У дітей, як правило, перевагу надають адреналіну або норадреналіну, тоді як у дорослих при дуже низькому артеріальному тиску переважно використовують норадреналін.[5][6] У пацієнтів із низьким об’ємом крові або септичним шоком це слід виправити за допомогою внутрішньовенних рідин перед тим, як розглядати дофамін.[3] Функція нирокНизькі дози дофаміну регулярно використовуються для лікування та профілактики гострого ураження нирок. Проте, після 1999 року в ряді оглядів було зроблено висновок, що такі низькі дози не є ефективними, а іноді можуть бути шкідливими.[10][11] ПризначенняяОскільки період напіврозпаду дофаміну в плазмі короткий — приблизно одна хвилина у дорослих, дві хвилини у новонароджених і до п'яти хвилин у недоношених дітей — його зазвичай вводять у вигляді безперервної внутрішньовенної «крапельниці», а не одноразової чи кількаразових ін'єкцій.[12] ІншеФторована форма L-DOPA, відома як флуородопа[en], доступна для використання в позитронно-емісійній томографії для оцінки функції нігростріарного шляху[en].[13] ПротипоказанняЗагалом не слід давати дофамін людям з феохромоцитомою або некоригованим дуже прискореним пульсом.[3] Побічні ефектиВстановлено, що LD50 або доза, яка, як очікується, буде смертельною для 50 % популяції, становить: 59 мг/кг (миші; вводять внутрішньовенно); 950 мг/кг (миші; вводять внутрішньоочеревинно[en]); 163 мг/кг (щур; внутрішньоочеревинно); 79 мг/кг (собака; внутрішньовенно).[14] ЕкстравазаціяУ разі екстравазації може призвести до локальної смерті тканин.[3] Можна вводити фентоламін місцево(там відбулась екстравазація), щоб спробувати зменшити ризик відмирання тканин.[3] Механізм діїЙого вплив, залежно від дозування, включає збільшення виведення натрію нирками, збільшення виділення сечі, збільшення частоти серцевих скорочень і підвищення артеріального тиску.[12] У малих дозах він діє через симпатичну нервову систему, збільшуючи силу скорочення серцевого м’яза та частоту серцевих скорочень, тим самим збільшуючи серцевий викид і артеріальний тиск.[15] Вищі дози також викликають звуження судин, що ще більше підвищує артеріальний тиск.[15][16] Хоча деякі ефекти є результатом стимуляції дофамінових рецепторів, помітні серцево-судинні ефекти є результатом дії дофаміну на α 1, β 1 та β 2 адренергічні рецептори.[17][18] Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia