Село Довгове знаходиться на правому березі річки Бритай.
Вище за течією на відстані 3 км розташоване село Братолюбівка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Смирнівка, на протилежному березі - село Михайлівка.
Історія
Вперше згадується у 1859 році як Сосипатровка (Долговка) Павлоградського повіту Катеринославської губернії. На той час село налічувало 9 дворів і 106 мешканців (50 чоловіків і 56 жінок).[2]
1908 року село мало 24 двори, 210 мешканців (з них 98 ч.с. і 112 ж.с.).[3]
У 1911-му село належало до Катеринівської волості, мало 30 дворів і 206 мешканців (96 ч.с., 110 ж.с.). Селянам було виділено 35 наділів землі, по 4 десятини кожен.[4] На землях Сосипатрівки і сусідньої Акимівки (Якимівки) було створено Кандзюбівське товариство селян, яке мало 236 десятин придбаної землі.[5]
У 1924 році село належало до Смирнівської сільської ради, мало 34 двори і 218 мешканців (110 ч.с. і 108 ж.с.) У фактичному користуванні селян було 460 десятин землі. Село мало 23 колодязі, всі з придатною до вживання водою.[6]
Згодом село належало до Михайлівської сільської ради. У 1930 році мало 35 домоволодінь, за даними перепису 1926 року 218 мешканців (112 чол.ст. і 106 жін. ст.)[7]
11 жовтня 1941 Довгове було окуповане гітлерівськими військами. 16 вересня 1943 року разом з іншими селами Лозівщини було звільнене від окупантів.[8]
30 вересня 1958 року село Сосипатрівка було переіменоване в село Довгове.[11]
12 червня2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Лозівської міської громади.[12]
Під час суцільної колективізації мешканці сел Сосипатрівка, Михайлівка, Братолюбівка та Настасівка об’єдналися в колгосп "Радянське село". Через деякий час його розукрупнили на чотири окремі господарства, і у Сосипатрівці було створено колгосп імені 18-го партз’їзду.[14] У грудні 1950 року його разом з іншими колгоспами Михайлівської сільради було приєднано до катеринівського колгоспу ім. Орджонікідзе.[15]
У ХХІ столітті поля колишнього к-пу ім. Орджонікідзе обробляє ПОСП "Агросвіт".[16]
Мешканці села, відзначені державними нагородами
Біланов Олексій Іванович – механізатор к-пу ім.Орджонікідзе.Орден «Знак Пошани» (1973), орден Трудового Червоного Прапора (1982).
Бровко Валентина Михайлівна, доярка к-пу ім.Орджонікідзе. Медаль «За трудову доблесть».
Каліберда Володимир Полікарпович – механізатор к-пу ім. Орджонікідзе. Орден Жовтневої революції (1974).
Каліберда Олександр Якович – механізатор к-пу ім.Орджонікідзе. Два ордени Трудового Червоного Прапора (..., 1977).
Мацак Олексій Семенович – бригадир комплексної бригади к-пу ім.Орджонікідзе. Медаль «За трудову відзнаку».
Троян Володимир Єгорович – тракторист, згодом бригадир другої тракторної бригади к-пу ім.Орджонікідзе. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть». Його ім’я занесене до колгоспної Книги пошани. Також на честь В.Є.Трояна названі вулиця у селі Довгове та одне з полів колишнього колгоспу.
Троян Кирило Миколайович – механізатор к-пу ім.Орджонікідзе. Медаль «За трудову доблесть» (1966).[17]
↑Справочная книга Екатеринославской епархии / Издание Екатеринославской Духовной консистории. – Екатеринослав, 1908. – 1103 с. - С.806-807
↑Список населенных мест Павлоградского уезда Екатеринославской губернии с приложением карты. Издание Екатеринослав. губ. земской управы. - Екатеринослав : Тип. губ. земства, 1911. - 48 с. - С.12-13.
↑Список населенных мест Павлоградского уезда Екатеринославской губернии с приложением карты. Издание Екатеринослав. губ. земской управы. - Екатеринослав : Тип. губ. земства, 1911. - 48 с. - С.42-43.
↑Описание населенных мест Екатеринославской губернии (на 1-е января 1925 г.) [Текст]. / Издание губисполкома. - Екатеринослав : Типо-Литография Екатерининской ж. д., 1925. - 634 с. - С.500-501.
↑Залюднені пункти Харківської округи. Вид. 2-е / Харківський округовий виконавчий комітет. ‒ Х.: Держвидав "Господарство України”, 1930. ‒ 97 с. - C.45.
↑Історія рідного краю (Лозівський район)/ Лозівський державний краєзнавчий музей. - Лозова : [б. в.], 1998. - 114 с. – C.36.
↑Укрупнення сільських Рад // Правда Лозівщини. - 1954. - 19 серп. - 4 с. - С.1
↑Рішення Лозівської міської ради Харківської області від 31.08.2018 № 993 «Про утворення старостинських округів Лозівської міської ради Харківської області» зі змінами від 20.12.18 № 1249, 29.03.19 № 1452.
↑Зміни в адміністративно-територіальному поділу Лозівського району // Правда Лозівщини. - 1958. - 10 груд. - 4 с. - С..