Братолюбівка (Лозівський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Братолюбівка.
село Братолюбівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Лозівський район
Тер. громада Лозівська міська громада
Код КАТОТТГ UA63100050110078255
Облікова картка Братолюбівка 
Основні дані
Засноване 1890
Населення 61
Площа 0,251 км²
Густота населення 243,03 осіб/км²
Поштовий індекс 64663
Телефонний код +380 5745
Географічні дані
Географічні координати 48°56′5″ пн. ш. 36°26′17″ сх. д. / 48.93472° пн. ш. 36.43806° сх. д. / 48.93472; 36.43806
Середня висота
над рівнем моря 		133 м
Водойми Бритай
Місцева влада
Адреса ради 64662, Харківська обл., Лозівський р-н, с.Катеринівка, вул.Слобожанська,18
Сільський голова Чабан Андрій Андрійович
Карта
Братолюбівка. Карта розташування: Україна
Братолюбівка
Братолюбівка
Братолюбівка. Карта розташування: Харківська область
Братолюбівка
Братолюбівка
Мапа
Мапа

Братолю́бівка — село в Україні, у Лозівській міській громаді Лозівського району Харківської області. Населення становить 61 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Катеринівська сільська рада, з 31 серпня 2018 року — Катеринівський старостинський округ Лозівської міської громади.[1]

Географія

Село Братолюбівка знаходиться на правому березі Бритайського водосховища (річка Бритай).

Вище за течією на відстані 2 км розташоване село Якимівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Довгове.

Історія

Вперше згадується у 1859 році як «дер[евня] влад[ельческая] Братолюбовка (Ильковка)» Павлоградського повіту Катеринославської губернії. Подвійна назва пов'язана з прізвищем власника села, поміщика Ількова. На той час село налічувало 10 дворів і 84 мешканці.[2]

У 1911-му село належало до Катеринівської волості, мало 39 дворів і 238 мешканців (127 ч.с., 111 ж.с.). Селянам було виділено 40 наділів землі, по 4 десятини кожен.[3]

У листопаді 1913 року земська управа оголосила конкурс на отримання підряду на побудову у селі земської двокомплектної школи з кошторисом у 13260 рублів 66 коп.[4]

У 1924 році село належало до Михайлівської сільської ради, мало 55 дворів і 347 мешканців (170 ч.с. і 177 ж.с.).[5] У 1930 році — 65 дворів і 317 мешканців (153 чол.ст. і 164 жін. ст. за даними перепису 1926 року.)[6]

11 жовтня 1941 Братолюбівка була окупована гітлерівськими військами. 16 вересня 1943 року разом з іншими селами Лозівщини була звільнена від окупантів.[7]

З 11 серпня 1954 року Братолюбівка разом з іншими селами Михайлівської сільради ввійшла до складу Катеринівської сільської ради,[8] з 31 серпня 2018 року — до Катеринівського старостинського округу Лозівської міської громади[9]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Лозівської міської громади.[10]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Лозівського району (1923—2020), увійшло до складу новоутвореного Лозівського району Харківської області.[11]

Колективні господарства

Під час колективізації селяни Братолюбівки та Софіївки утворили спільний ТСОЗ.[12] Під час суцільної колективізації мешканці сел Братолюбівка, Михайлівка, Сосипатрівка (Довгове) та Настасівка об'єдналися в колгосп «Радянське село». Через деякий час його розукрупнили на чотири окремі господарства і у Братолюбівці було утворено колгосп імені Будьонного.[13] У грудні 1950 року він разом з іншими колгоспами Михайлівської сільради був приєднаний до катеринівського колгоспу ім. Орджонікідзе.[14] У даний час землі колишнього к-пу ім. Орджонікідзе обробляє ПОСП «Агросвіт».[15]

Особи

Передовики сільськогосподарського виробництва

  • Семеренко Андрій Андрійович — фронтовик, артилерист, після війни — голова колгоспу імені Будьонного. Після приєднання господарства до к-пу імені Орджонікідзе працював бригадиром четвертої рільничої (комплексної) бригади, згодом завідувачем молочно-товарної ферми № 4 — однієї з кращих ферм у господарстві. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (1962) і Малою срібною медаллю ВДНГ (Всесоюзної виставки досягнень народного господарства) 1956 року.[16]
  • Середа Раїса Григорівна — доярка к-пу ім. Орджонікідзе, у 1981 році нагороджена медаллю «За трудову відзнаку».[17]

Примітки

  1. ↑ Катеринівський старостинський округ. Офіційний сайт Лозівської міської ради (укр.). Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  2. ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.) . — с.106
  3. ↑ Список населенных мест Павлоградского уезда Екатеринославской губернии с приложением карты. Издание Екатеринослав. губ. земской управы. — Екатеринослав: Тип. губ. земства, 1911. — 48 с. — с.12-13
  4. ↑ [нрзб.] // Южный край. — 1913. — 18 жовт. — 8 c. — C.1
  5. ↑ Описание населенных мест Екатеринославской губернии (на 1-е января 1925 г.) [Текст]. / Издание губисполкома. — Екатеринослав: Типо-Литография Екатерининской ж. д., 1925. — 634.с. — с.494-495
  6. ↑ Залюднені пункти Харківської округи. Вид. 2-е / Харківський округовий виконавчий комітет. ‒ Х.: Держвидав «Господарство України», 1930. ‒ 97 с. — C.44.
  7. ↑ Історія рідного краю (Лозівський район)/ Лозівський державний краєзнавчий музей. — Лозова: [б. в.], 1998. — 114 с. — C.36.
  8. ↑ Укрупнення сільських Рад // Правда Лозівщини. — 1954. — 19 серп. — 4 с. — С.1
  9. ↑ Рішення Лозівської міської ради Харківської області від 31.08.2018 № 993 «Про утворення старостинських округів Лозівської міської ради Харківської області» зі змінами від 20.12.18 № 1249, 29.03.19 № 1452.
  10. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  11. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  12. ↑ Collectivisation_revoltes_paysannes_Atravers_les_rapports_du_GPU_Ukraine_fr.pdf.- с.515
  13. ↑ Наша спадщина: сторінками історії Лозівщини. — Лозова: ПП Плотников, 2008. — 36 с. — C.13
  14. ↑ Козороз О. Г. Орджонікідзевцям — 90. Віхи історії (початок) // Голос Лозівщини. — 2019. — 25 жовт. — с.3
  15. ↑ Козороз О. Г. Орджонікідзевцям — 90. Віхи історії (продовження) // Голос Лозівщини. — 2019. — 1 лист. — с.3
  16. ↑ Козороз О. Г. Гордість Лозівщини — моя Катеринівка (події, люди, долі). — Х. : Финарт, 2014. — 416 с. — ISBN 978-617-7211-33-3. — С.145-146, 193, 228.
  17. ↑ Козороз О. Г. Гордість Лозівщини — моя Катеринівка (події, люди, долі). — Х. : Финарт, 2014. — 416 с. — ISBN 978-617-7211-33-3. — С.227.

Посилання


Харківська область Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.