Деркач Микола Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Деркач.

Деркач Микола Іванович
Деркач Микола Іванович
14-й міністр економіки України
11 січня 2004 — 4 лютого 2005
Президент	Леонід Кучма
Прем'єр-міністр	Віктор Янукович
Попередник	Валерій Хорошковський
Наступник	Сергій Терьохін
Народився	25 червня 1949(1949-06-25) (75 років) хутір Дорошенко, Шовгенівський район, Адигея, Росія
Відомий як	політик
Громадянство	Україна
Національність	росіянин
Alma mater	Національна металургійна академія України
Політична партія	Трудова Україна, Народна партія
У шлюбі з	Світлана Йосипівна (1948)
Діти	дочка Олена (1984)
Рідня	батько Іван Васильович, мати Ольга Василівна
Нагороди	Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Заслужений економіст України

Народний депутат України
6-го скликання
Блок Литвина	23 листопада 2007	—	12 грудня 2012

Мико́ла Іва́нович Дерка́ч (нар. 25 липня 1949 року, хутір Дорошенко, Шовгеновський район, Краснодарський край, Росія) — український політик, міністр, посол. Почесний громадянин Дніпропетровська.

Біографія

Народився 25 липня 1949 року (хутір Дорошенко, Шовгенівський район, Адигея); росіянин; батько Іван Васильович і мати Ольга Василівна — пенсіонери; дружина Світлана Йосипівна (1948) — учитель-логопед дитячого комбінату; дочка Олена (1984).

Освіта

Дніпропетровський металургійний інститут, економічний факультет (1970–1975), інженер-економіст, «Економіка і організація металургійної промисловості»; кандидатська дисертація «Управління конкурентоспроможністю інтегрованих об'єднань підприємств в умовах єдиного європейського простору» (Національний авіаційний університет, 2004).

Навчався в Майкопському ТУ, з 1967 року — оператор з видобутку нафти та газу на газоконденсатному промислі № 1, об'єднання «Кубаньгазпром», Майкоп.

Служив в армії.

Кар'єра

1976—1977 — старший економіст відділу фінансування місцевого господарства.

02.1977-1979 — заступник начальника відділу державних доходів, Дніпропетровський міськфінвідділ.

1979 — старший бухгалтер-експерт з централізації та механізації бухгалтерського обліку господарських установ — заступник начальника відділу фінансування місцевого господарства.

1979—1983 — заступник начальника, начальник відділу державних доходів.

05.1983-03.1985 — завідувач фінансового відділу, Дніпропетровський обласний виконавчий комітет.

03.1985-04.1992 — начальник, фінансове управління Дніпропетровського обласного виконавчого комітету.

04.1992-07.1994 — заступник глави Дніпропетровської облдержадміністрації з питань фінансів і бюджету — начальник обласного фінансового управління.

07.1994-07.1995 — заступник голови Дніпропетровської обласної ради з виконавчої роботи — начальник фінансового управління.

25 вересня 1995 — 8 серпня 1996 роки — в.о. голови[1], 8 серпня 1996 — 3 вересня 1997 — голова[2][3], вересень 1997 — грудень 2001 — перший заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації[4].

27 грудня 2001 — 19 січня 2004 роки — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Литовській Республіці[5][6].

11 січня 2004 — 3 лютого 2005  роки — Міністр економіки та з питань європейської інтеграції України[7][8]; член РНБО України (з січня 2004)[9]. Був членом партії «Трудова Україна» (з травня 2004).

Голова Дніпропетровської обласної організації Народної партії; член Політичної ради НП; депутат Дніпропетровської обласної ради (2006–2007).

Захоплення

Природа, полювання, образотворче мистецтво.

Парламентська діяльність

Березень 2006 року — кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 62 в списку[10].

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до грудня 2012 роки від Блоку Литвина, № 3 в списку. На час виборів: голова Дніпропетровської обласної організації НП. Член фракції «Блок Литвина» (з листопада 2007). Голова Комітету з питань бюджету (з грудня 2007).

10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[11][12]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[13][14].

Нагороди

• Орден Дружби народів (1986).
• Медаль «За військову доблесть» (1970).
• Орден «За заслуги» I ст. (серпень 2010)[15], II ст. (грудень 2000)[16], ІІІ ст. (грудень 1996)[17].
• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (червень 2004)[18].
• Заслужений економіст України (вересень 1993)[19].

Примітки

1. Указ Президента України від 25 вересня 1995 року № 877/95 «Про призначення М. Деркача виконуючим обов'язки голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації»
2. Указ Президента України від 8 серпня 1996 року № 666/96 «Про призначення М. Деркача головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації»
3. Указ Президента України від 3 вересня 1997 року № 955/97 «Про звільнення М. Деркача з посади голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації»
4. Розпорядження Президента України від 3 вересня 1997 року № 312/97-рп «Про призначення М. Деркача першим заступником голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації з питань економічної політики»
5. Указ Президента України від 27 грудня 2001 року № 1268/2001 «Про призначення М. Деркача Надзвичайним і Повноважним Послом України в Литовській Республіці»
6. Указ Президента України від 19 січня 2004 року № 56/2004 «Про звільнення М. Деркача з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Литовській Республіці»
7. Указ Президента України від 11 січня 2004 року № 19/2004 «Про призначення М. Деркача Міністром економіки та з питань європейської інтеграції України»
8. Указ Президента України від 3 лютого 2005 року № 130/2005 «Про звільнення М. Деркача з посади Міністра економіки та з питань європейської інтеграції України»
9. Указ Президента України від 28 січня 2004 року № 108/2004 «Про внесення змін до складу Ради національної безпеки і оборони України»
10. Постанова Центральної виборчої комісії від 27 грудня 2005 року № 275 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку кандидатів у народні депутати України виборчого блоку політичних партій "Народний блок Литвина" (Народна Партія, партія Всеукраїнського об'єднання лівих "Справедливість", Українська селянська демократична партія)"»
11. 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
12. Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012^[недоступне посилання з квітня 2019]
13. Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка [Архівовано 6 вересня 2012 у Wayback Machine.] — 1+1. ТСН
14. ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ [Архівовано 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Українська Правда
15. Указ Президента України № 829/2010 від 20 серпня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій». Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 24 серпня 2010.
16. Указ Президента України від 20 грудня 2000 року № 1349/2000 «Про відзначення державними нагородами України»
17. Указ Президента України від 14 грудня 1996 року № 1222/96 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
18. Указ Президента України від 25 червня 2004 року № 691/2004 «Про нагородження М. Деркача орденом князя Ярослава Мудрого»
19. Указ Президента України від 8 вересня 1993 року № 363/93 «Про присвоєння почесних звань України працівникам Дніпропетровської області»

Література

• В. М. Матвієнко. Деркач Микола Іванович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Джерела

• Політична Україна сьогодні
• Верховна Рада України 6-го скликання

Попередник:	14-й міністр економіки України 11 січня 2004 — 3 лютого 2005	Наступник:
Хорошковський Валерій Іванович		Терьохін Сергій Анатолійович

Біографії   Україна   Дніпропетровська область