Сорокін Павло Дмитрович

Сорокін Павло Дмитрович
Народився6 листопада 1896(1896-11-06)
село Дунево Сичовського повіту Смоленської губернії, тепер Смоленської області, Російська Федерація
Померневідомо
Країна СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьдержавний діяч
ПартіяВКП(б)

Павло Дмитрович Сорокін (6 листопада 1896(18961106), село Дунево Сичовського повіту Смоленської губернії, тепер Смоленської області, Російська Федерація — ?) — радянський діяч, голова виконавчого комітету Дніпропетровської окружної ради, голова Дніпропетровської, Одеської та Сімферопольської міських рад.

Життєпис

Народився в родині селянина. Трудову діяльність розпочав у 1914 році підмайстром на заводі Сергеєва в Санкт-Петербурзі.

З 1915 року служив у російській армії. У 1915 році зарахований до школи військових мотоциклістів (самокатників) у Новому Петергофі, по закінченні військової школи був направлений до 9-го облогового артилерійського дивізіону.

У 1918—1922 роках служив у Червоній армії, був мотоциклістом першої радянської автороти в Москві.

Член РКП(б) з 1919 року.

Під час служби в Червоній армії працював у системі Робітничо-селянської інспекції (РСІ): начальником військово-польової РСІ 7-ї Самарської кавалерійської дивізії в Олександрівську (Запоріжжі), начальником РСІ 3-ї Казанської стрілецької дивізії в Сімферополі, потім помічником начальника автоуправління 11-ї армії, начальником РСІ 30-ї Іркутської стрілецької дивізії в Катеринославі.

У 1923—1924 роках — старший інспектор Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції УСРР міста Катеринослава. У 1925—1927 роках — заступник голови Дніпропетровської окружної робітничо-селянської інспекції.

У 1928 — 2 листопада 1929 року — заступник голови виконавчого комітету Дніпропетровської окружної ради.

2 листопада 1929 — серпень 1930 року — голова виконавчого комітету Дніпропетровської окружної ради.

27 вересня 1930 — березень 1932 року — голова Дніпропетровської міської ради.

У лютому 1932 — 1934 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради.

У травні — грудні 1934 року — голова Одеської міської ради.

У грудні 1934 — липні 1937 року — голова Сімферопольської міської ради Кримської АРСР.

У липні 1937 року заарештований органами НКВС. 30 грудня 1937 року виключений із партії. Засуджений «за участь в право-троцькістській антирадянській організації» на 5 років ув'язнення та 9 років поселення на Колимі. У 1954 році повернувся до міста Дніпропетровськ інвалідом. 5 травня 1956 року реабілітований.

Подальша доля невідома.

Джерела