|
Дельта Червоної річки
Дельта Червоної річки або Дельта Хонгхи (в'єт. Đồng bằng sông Hồng; в'єт. châu thổ Bắc bộ, дос. «Північна Дельта») — це один з 8 регіонів В'єтнаму, що географічно співвідноситься з плоскою рівниною, утвореною Червоною річкою та її рукавами, що зливаються з Тхайбінню у Північному В'єтнамі. Регіон має найменшу площу серед усіх регіонів В'єтнаму, але при цьому найбільше населення та густоту (1087 осіб/км2, що в 3.66 рази перевищує середню густоту по В'єтнаму[3]). Регіон, маючи площу 15 000 км², добре захищений від повеней мережею дамб. Це родюча земля, більша частина якої відведена під вирощування рису[4]. Дельта Хонгхи — це колиска в'єтнамської нації. Саме тут на рисових полях зародилося мистецтво лялькового театру на воді. Регіон сильно постраждав від бомбардування літаками США під час В'єтнамської війни. Регіон був запропонований як заповідник під егідою ЮНЕСКО — програма Людина і біосфера у 2004 році[5]. У 2021 році австралійський лінгвіст Пол Сідвел[en] висунув припущення, що приблизно 4–4,5 тисячоліття назад саме в цьому регіоні зародились прото-австроазійські мови[6]. Регіон складається з двох муніципалітетів (столиця Ханой та порт Хайфонг) та восьми провінцій (Віньфук, Бакнінь, Хайзионг, Хинг'єн, Тхайбінь, Ханам, Намдінь, Ніньбінь). У 2019 році тут проживало майже 23 мільйони населення. Провінції
ГеографіяМаючи близько 150 км вшир Дельта Червоної річки розташована у східного узбережжя Тонкінської затоки. Червона річка — друга за величиною річка у В'єтнамі та одна з п'яти найбільших річок на узбережжі Східної Азії. Її водозбір охоплює частини Китаю та В'єтнаму, а вода та винесені нею донні осади значно впливають на гідрологію в затоці Тонкін. На півночі і північному сході регіон межує з Північним Сходом, на заході і північному заході — з Північним Заходом, південний захід — з Північчю Центрального узбережжя, схід і південний схід омиваються Тонкінською затокою. Рівнина поступово знижується у напрямку з північного заходу на південний схід, від старих алювіальних терас висотою 10-15 м до 2-4 м алювіальних рівнин у центрі, а потім сягає нуля в районі припливних рівнин, які щодня затоплюються припливною водою. ГеологіяУся дельта Червоної річки лежить на шарі давніх кристалічних порід. 200 мільйонів років тому, наприкінці палеозойської ери, цей шар породи опустився. У той час море піднімалося повз сьогоднішній В'єтчі, наближаючись до пагорбів Бакзянгу, Бакніня, Фук'єну, Ньокуану (Ніньбінь). Гирло Червоної річки у той час було в районі В'єтчі. Море покривало регіон протягом понад 170 мільйонів років. Донні неогенові осади стали причиною обміління Тонкінської затоки. Товщина цього осадового шару в деяких місцях сягає 3000 метрів. Зверху знаходиться алювіальний голоценовий шар товщиною від 80 до 100 метрів у центрі дельти Червоної річки, з подальшим зтоншенням до периферії. У дельті Червоної річки є багато природних улоговин, наприклад, западини Ханамнінь (колишня провінція на місці сьогочасних Ханам, Намдінь і Ніньбінь), западини Хайхинг (колишня провінція, що зараз є Хайзионг і Хинг'єн) і западини Ньокуан. Також багато боліт. Осадові відкладення та мул, що виноситься річками з кожною повінню, не заповнили ці западини, тому що вони надто далеко від річки або тому, що вони перегороджені штучними дамбами. Населення
Населення регіону Дельти Червоної річки становить 21 848 913 людей (на 2021 рік), що становить близько 22,3% від загальної чисельності населення країни[8] із середнім значенням приблизно 1450 осіб/км2. Це регіон з найвищою густотою етнічних в'єтів (по країні), і лише у повітах Баві (Ханой) і Ньокуан[vi] (Ніньбінь) мионги складають більшість.
Збройні сили Дельта Червоної річки має стратегічне розташування з точки зору національної безпеки та оборони. Наразі регіон контролюється Головним командуванням Ханоя[vi] та Першим, Другим та Третім військовими округами Народної Армії В'єтнаму. Перший армійський корпус[vi], також відомий як Армійський корпус Куєт Тханг, був заснований 24 жовтня 1973 року генералом Во Нгуєн Зяпом та дислокується у місті Тамдьєп[vi], провінція Ніньбінь, і є одним із 4 основних військ В'єтнамської армії. Природні ресурси
ЕкономікаУ 2003 році з 78 мільйонів населення В'єтнаму майже третина (24 мільйони) проживали у межах басейна Червоної річки, з них понад 17 мільйонів — у її дельті. У регіоні розташовані багато великих промислових зон, що зконцентровані навколо В'єтчі, Ханою, Хайфонгу та Намдіню. Більшість населення зайнято у вирощуванні рису, а також рибальстві, аквакультурі, насипанні земель для сільського господарства, будівництві гавані, мангрове лісове господарство тощо. На соціо-економічний розвиток у Дельті також впливають сезонні тайфуни, повені, прибережна ерозія[en], замулювання[en], засолення прісних вод[en] тощо. Хоча Дельта Хонгхи займає лише 5% від площі В'єтнаму, там проживає близько 30% населення країни, що робить її найбільш густонаселеною частиною країни. 80% населення працюють у сільському господарстві, водночас на одне господарство припадає лише 0,3-0,5 га сільськогосподарських земель дельти, що накладає суттєві обмеження на покращення стандартів життя. У сільськогосподарському плані Дельта Червоної річки — це другий найважливіший регіон з вирощування рису, чия частка врожаю становить 20% від загальнонаціонального. Вирощування рису є близьким до оптимального з дуже невеликим розривом урожайності[en], і використовує методи подвійного врожаю, що дозволяє досягти максимальних обсягів врожаю. Однак родючий ґрунт Дельти надає можливість урізноманітнення врожаю, і є потенціал для подальшого розвитку аквакультури[9]. Навколишнє середовище регіону зазнає підвищеного тиску через загрози забруднення, надмірного вилову риби та аквакультур, що руйнує природні середовища проживання[10]. ПромисловістьГоловні галузі регіону — металургія, машинобудування, хімічна, будівельні матеріали, харчова, споживчі товари, теплоенергетика. Гірничодобувна промисловість — видобуток нафти, газу, вапняку та каоліну. Місця з найбільшою концентрацією промисловості: Ханой, Хайфон, провінції Хайзионг і Бакнінь. Tính đến cuối năm 2009 [Архівовано 2010-08-12 у Wayback Machine.]. У регіоні є 61 індустріальний парк із загальною площею понад 13 800 гектарів, з яких 9400 гектарів промислових земель можна орендувати. Порівняно з усією країною, на Дельту Червоної річки припадає 26% кількості індустріальних парків і 23% площі індустріальних парків. Примітки та посилання
Подальше читання
21°02′ пн. ш. 105°51′ сх. д. / 21.033° пн. ш. 105.850° сх. д.] |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
