Граф Тітце
![]() В теорії графів граф Титце — це неорієнтований кубічний граф з 12 вершинами і 18 ребрами. Граф названий ім'ям Генріха Франца Фрідріха Тітце, який показав в 1910 році, що стрічку Мебіуса можна розділити на шість областей, що дотикаються одна одної — три уздовж кордону стрічки і три уздовж центральної лінії — а тому для графів, що допускають вкладення в стрічку Мебіуса, може знадобитися шість кольорів.[1] Граничні сегменти областей Тітце поділу стрічки Мебіуса (включаючи сегменти уздовж кордону самої стрічки) утворюють вкладення графу Тітце. Зв'язок з графом ПетерсенаГраф Тітце можна отримати з графу Петерсена заміною однієї з його вершин трикутником.[2][3] Подібно графу Тітце граф Петерсена слугує межами шести взаємно дотичних областей, але в проективній площині, а не на стрічці Мебіуса. Якщо вирізати околицю деякої вершини цього розбиття проективної площини, вершина замінюється межами цієї діри, що дає в точності побудову графу Тітце, описану вище. ГамільтоновістьІ граф Тітце, і граф Петерсена максимально негамільтонові — вони не мають гамільтонова циклу, але будь-які дві несуміжні вершини можуть бути з'єднані гамільтоновим шляхом.[2] Граф Тітце і граф Петерсена є 2-вершинно-зв'язними кубічними негамільтоновими графами з 12 або меншою кількістю вершин.[4] На відміну від графу Петерсена, граф Тітце не є гіпогамільтоновим — видалення однієї з трьох вершин трикутника утворює менший граф, що залишається гамільтоновим. Розмальовка ребер і досконалі паросполученняРозфарбовування ребер графу Тітце вимагає чотирьох кольорів, тобто його хроматичний індекс дорівнює 4. Це еквівалентно тому, що ребра графу Тітце можуть бути розділені на чотири паросполучення, але не менше. Граф Тітце задовольняє частині вимог визначення снарка — він є кубічним графом без мостів і його ребра не можуть бути пофарбовані в 3 кольори. Однак деякі автори обмежують снарків графами без 3-циклів і 4-циклів, а при цих сильніших умовах граф Тітце не є снарком. Граф Тітце ізоморфний графу J3, графу з нескінченного сімейства снарків «Квітка», запропонованих Р. Ісаакксом у 1975 році .[5] На відміну від графу Петерсена, граф Тітце може бути покритий чотирма досконалими паросполученнями. Це властивість грає ключову роль в доведенні, що перевірка, чи можна покрити граф чотирма паросполученнями, є NP-повною задачею.[6] Додаткові властивостіГраф Тітце має хроматичне число 3, хроматичний індекс 4, обхват 3 і діаметр 3. Його число незалежності дорівнює 5, а група автоморфізмів має порядок 12 і вона ізоморфна діедральній групі D6, групи симетрій шестикутника, що включає як обертання, так і відбивання. Ця група містить дві орбіти розміру 3 і одну розміру 6 на вершинах, а тому цей граф не вершинно-транзитивний. Примітки
Галерея
|
Portal di Ensiklopedia Dunia