|
Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН
 А — головний вхід В — вхід від готелю «Останкіно» С — вхід з боку вул. Комарова Д — вхід з боку ст. метро «Владикіно» 1 — дендрарій 2 — заповідна діброва 3 — розарій 4 — тінистий сад 5 — сад надбережних рослин 6 — сад безперервного квітування 7 — експозиція рослин природної флори 8 — японський сад 9 — експозиція культурних рослин 10 — ділянки природного лісу 11 — лабораторний корпус 12 — фондова оранжерея 13 — нова оранжерея Головний ботанічний сад імені Миколи Ци́цина РАН (рос. Гла́вный ботани́ческий сад и́мени Н. В. Ци́цина РАН) — ботанічний сад у Москві, один з найбільших ботанічних садів Європи[2], має багату колекцію рослин. Тут представлено різноманітний рослинний світ практично всіх континентів і кліматичних зон земної кулі. Засновано ботсад 14 квітня 1945 року, першим директором був М. В. Цицин. Жива колекція нараховує 8 220 видів і 8 110 форм і сортів рослин — всього 16 330 таксонів. На основі колекції, з використанням сучасних прийомів ландшафтної архітектури, створені ботанічні експозиції рослин: природної флори Росії та колишнього СРСР, дендрарій, експозиція тропічних і субтропічних рослин, квітково-декоративних та культурних рослин. Історія21 січня 1945 року в Москві була прийнята Постанова Ради Народних Комісарів № 128 «Про відзначення 220-річчя існування Академії наук СРСР», де поряд з іншими заходами було вирішено організувати новий ботанічний сад у столиці. Програму будівництва саду прийняли 14 квітня, а в травні під ботанічний сад виділили 361 гектар землі в Останкінському лісопарку. Датою заснування Головного ботанічного саду вважається 14 квітня 1945 року. Він розташований на місці унікальних лісових природних масивів Москви. Завдяки науковій діяльності працівників саду збереглися фрагменти Ерденьєвського гаю в складі Останкінської діброви та Леоновський ліс. Ці території вперше згадуються в хроніках 1584[3]. Землі належали князям Черкаським. Потім ці землі перейшли у володіння Шереметьєвих, які отримали «сільце Осташково» з садибою, як придане Варвари Черкаської. Вона вийшла заміж за Петра Шереметьєва. Граф Микола Шереметьєв, власник «Останкіно», перетворив найближчу до маєтку частину гаю в Англійський парк. Для цього був найнятий садівник-англієць, який прагнув досягти природності в пейзажі. На території парку були викопані 5 ставків, які живилися водою річки Кам'янки, однієї з приток Яузи. Основними деревними породами парку були дуб, липа і клен. А з чагарників переважали ліщина, жимолость і калина[3]. Задовго до офіційної дати заснування була розроблена програма створення ботанічного саду. Свідченням цього є ескізні проекти 1940 і 1945 років, розроблені архітектором І. М. Петровим. Ця програма існувала в рамках загального Містобудівного плану розвитку Москви. Згідно з першим проектом 1940 року північна межа саду повинна була проходити по Кільцевій залізниці, а з півдня — по сучасній вулиці Академіка Корольова. Захоплюючи при цьому територію всього Марфинського комплексу на заході. А на сході простягаючись до проспекту Миру. За проектом 1945 року сад обмежувався Ботанічною вулицею на заході, а на сході — вулицею Сільськогосподарською. При цьому північна і південна межі залишалися незмінні. Рішеннями Московської ради і постановами Президії Академії наук СРСР, в період з 1945 по 1969 роки, Головному ботанічному саду були передані землі, на яких зараз розміщені основні ландшафтні та ботанічні експозиції. У 1998 році сад отримав в безтермінове користування 331,49 га землі. СтруктураВсього в Головному ботанічному саду нараховується 13 наукових відділів та лабораторій, одна філія, а також одна група[4]. Структурні наукові підрозділи
Неструктурні наукові підрозділиГрупа хемосистематики та еволюційної біохімії рослин. Ботанічний сад також має науково-технічні, науково-допоміжні та виробничі структурні підрозділи. Колекційні фондиЕкспозиція рослин природної флориНа 30 га площі створено шість ботаніко-географічних експозицій: «Європейська частина Росії», «Кавказ», «Середня Азія», «Сибір», «Далекий Схід» і «Корисні рослини природної флори». ДендрарійЕкспозиції та колекції квітково-декоративних рослинЕкспозиції культурних рослин та їх диких родичівВересовий садЯпонський садФондова оранжереяФондова оранжерея ГБС РАН традиційно є донором рослин для колекцій тропічних рослин інших ботанічних садів Росії та країн колишнього Радянського Союзу. Основу цієї колекції отримали в 1947 році з оранжереї Санссусі (Потсдам, Німеччина). Колекція представників родини Орхідних або зозулинцевих складалася з 107 гібридів Paphiopedilum, 120 гібридів Cattleya і 140 видів орхідних інших родів, 91 з яких зберігся в колекції до сьогодні. Протягом останніх років колекція зазнала значних змін, її розширили та доповнили. Тепер колекція нараховує 1120 видів, підвидів і форм орхідних з 222 родів, а також 300 гібридів[5]. Галерея
Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
