Голкова декомпресія грудної клітки

Голкова декомпресія грудної клітки (син.декомпресійна голкова торакостомія, голковий декомпресійний торакоцентез) — медична невідкладна процедура зменшення тиску накопленого повітря в порожнині грудної клітки шляхом проколу плеврального простору голкою з вирівнюванням тиску між плевральною порожниною та атмосферним тиском. Процедура проводиться у випадку, коли неможливо швидко провести повноцінний торакоцентез або дренування плевральної порожнини.[1] В англомовній літературі позначається як абревіатура NDT (похідне від англ. Needle Decompression Thoracostomy). Процедура зазвичай виконується медиками екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі надання допомоги[2] та бойовими медиками (або навченими військовослужбовцями) згідно протоколів тактичної медицини.[3]

Голкова декомпресія грудної клітини яка проводится військовим

Покази

Показом для проведення процедури голкової декомпресії грудної клітки є напружений пневмоторакс.[4][5][2]

Патофізіологія напруженого пневмоторакса

Ця форма пневмотораксу виникає, коли в результаті травми повітря може потрапляти в плевральну порожнину, але не може з неї вийти. Такі випадки зазвичай виникають в результаті травми легеневої тканини. Наслідком цього є поступове підвищення тиску в плевральній порожнині, западання легені, зміщення середостіння на здоровий бік, утруднення наповнення правої половини серця.[5]

Механізм розвитку напруженого пневматораксу

Симптоми напруженого пневмоторакса

• біль в грудній клітці[4]
• відчуття задишки та ознаки дихальної недостатністі[5] — тахіпное[4]
• порушення свідомості[5]
• зміщення трахеї на здоровий бік (виникає рідко)[1][4]
• наповнені яремні вени[4][5]
• асиметрична рухливість грудної клітки[5]
• підшкірна емфізема[5]
• відсутність або ослаблення дихальних шумів на стороні травми[5]
• перкуторно тимпаніт на стороні пошкодження[5]
• симптоми шоку, викликаного правошлуночковою недостатністю[4][5]
• ціаноз (на пізніх етапах)[4]
• знижена сатурація кисню, яка визначається пульсоксиметром[4]

Протипокази

Протипоказань немає, оскільки ця процедура проводиться при стані, що безпосередньо загрожує життю пацієнта, тому іншими обставинами можна знехтувати.[1]

Техніка проведення

Спеціальна голка для декомпресії грудної клітки

Напружений пневмоторакс вимагає негайної декомпресії плевральної порожнини, наприклад за допомогою введення венозного катетеру великого калібру з голкою[4].У разі переднього доступу рекомендують використовувати катетери з голкою великого розміру (діаметр — 8Fr або G14) та довжиною 6–9 см (2,5 дюйма). В ідеалі це має бути катетер із голкою, спеціально розробленою для декомпресії, щоб знизити ризик згинання або зміщення.[2]

Кращим місцем введення голки є 2-ге міжребер'я по середньоключичній лінії на боці ураженої половини грудної клітки. Однак, введення голки практично в будь-якому місці на стороні ураженої половини грудної клітки сприяє декомпресії напруженого пневмотораксу.[1]

Техніка виконання декомпресії грудної клітки з перед­нього доступу

1. Оцінити стан пацієнта і переконатися, що має місце напружений пневмоторакс[2]
2. За можливістю забезпечити пацієнтові високий потік кисню та допоміжну вентиляцію (потребує додатково обладнання)[2]
3. Оголити грудну клітку на боці пошкодження (з напруженим пневмотораксом) і визначити на передній грудній стінці друге або третє міжребер'я по середньоключичній лінії. Місце введення голки має бути трохи латеральніше від середньоключичної лінії (по лінії сос­ків) для запобігання розвитку ускладнень — пошкодження серця і великих судин середостіння.[2]
4. Обробка ділянки проколу антисептиком та місцеву анестезію, враховуючи невідкладність стану, можна не виконувати[1]
5. Зняти пластиковий ковпачок із катетера та ввести голку у другому міжребер'ї під кутом 90° до верхнього краю третього ребра, щоб не зачепити судинно-нер­вовий пучок. Напрямок зрізу голки не має значення для успішності маніпуляції. У момент потрапляння голки в плевральний простір можемо відчути «провал» і відразу витік повітря (свист). Забрати голку і залишити тільки катетер. Для запобігання зміщенню катетера зафіксувати втулку катетера до грудної стінки за допомогою лейкопластиру.[2]
6. Уважно стежити за появою ознак повторного пневмотораксу. За появи цих ознак — повторити процедуру декомпресії іншою декомпресійною голкою, латеральніше первинного доступу.[2]

Техніка виконання декомпресії грудної клітки з бічного доступу

1. 1-2 пункти аналогічні як і при проведенні декомпресії грудної клітки з перед­нього доступу[2]
2. Оголити грудну клітку на боці пошкодження (з напруженим пневмотораксом) і визначити місце перетину лінії, що проходить через сосок (4 ребро), і передньої пахвової лінії на боці пневмотораксу.[2]
3. Обробка ділянки проколу антисептиком та місцеву анестезію, враховуючи невідкладність стану, можна не виконувати[1]
4. Зняти пластиковий ковпачок з катетера і ввести голку в міжреберний проміжок під кутом 90° до верхнього краю п'ятого ребра, щоб не зачепити нервово-м'язовий пучок.[2] Останні докази свідчать про перевагу постановки венозних катетерів великого діаметра у 5-й міжреберний простір, дещо попереду від середньої пахвової лінії. Проте навіть з достатньо великими катетером цей маневр не завжди буває успішним.[4]
5. Залишити пластиковий катетер і зафіксувати його положення[2] Голкова декомпресія може бути не успішною через різну товщину грудної стінки, перегин катетера та через інші технічні чи анатомічні особливості. У цьому випадку, пальцева торакотомія є альтернативним підходом[4].

Товщина грудної клітки впливає на успіх голкової декомпресії. Докази стверджують що 5-ти сантиметровий венозний катетер може досягнути плевральної порожнини у >50 % випадків, тоді як 8-ми сантиметровий досягає плевральної порожнини у 90 % випадків. Дослідження також показали що постановка венозного катетера у передній частині грудної клітки парамедиками виявився занадто медіальним у 44 % пацієнтів. Успішна голкова декомпресія перетворює напружений пневмоторакс у простий. Однак, існує можливість утворення пневмотораксу як наслідок цієї процедури, тому пацієнт потребує постійного нагляду та переоцінки його стану.[4]

Дренування плевральної порожнини є обов'язковою процедури після голкової чи пальцевої декомпресії грудної клітки.[4]

Демонстрація техніки голкової декомпресії грудної клітки.

Ускладнення

Тренування по декомпресії грудної клітки на манекені

Основні ускладнення при проведені голкової декомпресійної грудної клітки, пов'язані з порушенням техніки проведення процедури[1]:

• Розрив легені або діафрагми
• Міжреберна невралгія внаслідок пошкодження судинно-нервового пучка вздовж нижнього краю ребра
• Кровотеча
• Інфекція
• Пневмоторакс (якщо процедура була зроблена через помилкову підозру на пневмоторакс)
• Рідко перфорація інших анатомічних структур у грудному відділі або в животі

Див. також

• Напружений пневмоторакс
• Пневмоторакс
• Гемопнемоторакс
• Гемоторакс
• Дренування плевральної порожнини
• Торакоцентез
• Торакотомія
• Оклюзійна пов’язка

Примітки

1. Методика проведення процедури голкової торакостомії - Методика проведення процедури голкової торакостомії. MSD Manual Professional Edition (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
2. І.с, Зозуля; А.о, Волосовець; А.і, Зозуля; О.г, Крамарева; І.в, Вербицький (26 червня 2024). Екстрена медична допомога у разі травми грудної клітки (лекція) | Український Медичний Часопис. Екстрена медична допомога у разі травми грудної клітки (лекція) | Український Медичний Часопис (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
3. 8.2 Голкова декомпресія грудної клітки. tccc.org.ua (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
4. Luzan, Andriy (27 березня 2022). ATLS Розділ 4: Травма грудної клітки ATLS – посібник по лікуванню травми. GMKA - Global Medical Knowledge Alliance (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
5. Менеджмент травми грудної клітки у хворих дорослого віку. empendium.com (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.

Посилання

• Голкова Декомпресія Грудної Клітки - Відео на YouTube

Джерела

• TCCC CLS (Combat Life Saver) - курс бійця-рятувальника. 8.2 Голкова декомпресія грудної клітки
• ATLS Розділ 4: Травма грудної клітки ATLS – посібник по лікуванню травми