Глинський Богдан Федорович
Богда́н Фе́дорович Гли́нський («Мамай»; пом. 1509 або 1512)) — князь з роду Глинських, намісник черкаський (1488–1495) і путивльський (1495–1497). Один з перших провідників козацьких загонів у землях Великого князівства Литовського. Короткі відомостіБогдан Глинський був сином князя Федора Глинського, який вів своє походження від ординського темника Мамая з половецького роду Кият і Чингізхана (предка дружини Мамая). У 1488 році Богдан перебував на посаді намісника великого князя у Черкасах і обіймав її до 1495 року. Після руйнівних походів Менглі Герая Богдан мав навести лад на кордоні й організувати оборону від майбутніх нападів. Але він виявив ініціативу й почав — за прикладом степових беків набирати ватаги «вільних» вояків (або ж «козаків») з українців для походів на південь[5]. 1492 року Глинський здійснив похід на Тягинку, що поблизу гирла Дніпра, захопив кримськотатарський корабель і визволив багато українців з полону. У зв'язку з цим хан Менґлі I Ґерай надіслав скаргу великому князю Литовському Олександру. 1493 року Глинський разом із «царевичем Уздемиром» ходив походом на Низ, здобув і зруйнував новопоставлене Менґлі І Ґераєм місто Очаків, забрав у ньому «30 тисяч алтинів» грошей, і людей ханських частково побив, а частково забрав у неволю. Тоді ж було пограбовано московського посла Суботу, що їхав до Криму з Валахії. Нападників Глинського хан називав «козаками черкаськими»[6]. 1494 року козацька ескадра під його рукою спустилася вниз по Дніпру, татари нічого не могли вдіяти, козаки захопили османську залогу Очакова та розсіяли по степу татарські загони, звільнено сотні бранців, з якими й повернулися до Черкас[7]. Після цього великий князь «змилостивився» на кримцями і в 1495 призначив Богдана на інший «напрямок» — зробивши його намісником Путивля. 4 серпня 1500 році князь Богдан Глинський потрапив в полон до московитян у битві над Ведрошею поблизу Путивля. Помер у полоні 1509 або 1512 року. Однак існує твердження, що в полоні він або не був, або був недовго. Під його проводом черкаські козаки ще двічі — у 1502 і 1504 роках — успішно штурмують османську фортецю Тавань на Дніпрі[7]. Богдан був одружений з княжною Марією Іванівною Заславською, яка народила сина Володимира. Вважають, що саме він міг бути прототипом «Козака Мамая», ледь не найпопулярнішого світського персонажу українського живопису протягом кількох століть[5]. Примітки
Джерела та література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
