Галінди

Галінди
Мапа розташування
Карта балтійських та слов'янських археологічних культур V — VI ст.

Галінди, або ґалінди[1] (грец. Γαλινδαι, прусськ. Galindi, д.-рус. голѧдь) — балтійський етнонім, що позначає кілька племен.

Етнонім може застосовуватися до двох різних балтських племен, які зникли в першій половині II тис. н. е.:

  • західних галіндів, які проживали в південно-східній Пруссії;
  • східних галіндів, званих також голядь, які проживали в басейні Оки.

Етнонім та етимологія

Етнонім галінди (грец. Γαλίνδαι) фіксується вже в Географії Птолемея (Кн.3, гл.5, 21) серед східноєвропейських племен. Пізніше галінди згадуються Петером з Дусбурга: він пише про одну з земель Пруссії — Galindia, а її населення називає Galindi[2].

Лінгвістами відновлюється етнонім galind, який сходить до балт. *gal (лит. galas, латис. gals) — «кінець, край». Таким чином етнонім галінди, як і голядь (д.-рус. голѧдь), позначає «жителів околиці» (в цьому випадку — окраїни балтійського розселення).

Згідно з іншою точкою зору, що враховує фольклорні уявлення про галіндів як велетнів, слово «Галінди» (прусськ. galindis, лит. galìndas) вважається спорідненим з лит. galìngas («сильний, могутній, потужний»):

Пам'ять про голядь дожила до 20 століття в народних переказах. Є легенда про могутнього велетня по імені Голяда, який міг кинути свою сокиру на тридцять верст з вершини своєї гори. В іншій версії, два брати-Голяди кидали сокиру один одному з протилежних пагорбів.

— Bojtár, Endre A Cultural History of the Baltic People Central European University Press, 1999, p. 109.

Західні Галінди

Карта прусських племен в XIII столітті. Зазначені міста/замки були побудовані лицарями Тевтонського ордену для полегшення захоплення
Докладніше: Прусси

Східні Галінди

Докладніше: Голядь

Див. також

Примітки

  1. ↑ Ярослав Рудницький. Етимологічний словник української мови. — Том І, А—Ґ. — Вінніпеґ: Українська Вільна Академія Наук — УВАН, 1962—1972. — С. 791.
  2. ↑ Петр из Дусбурга. Хроника земли Прусской. Перевод и примечания В. И. Мутузовой. М., 1997. С. 50.

Посилання