Дніпровські балти

Дніпровські балти

Балтійські та слов'янські археологічні культури III–IV ст. і ареал балтійських гідронімів

Балтійські та слов'янські археологічні культури в V–VI ст.

Дніпровські балти — балтійські племена, що населяли басейн Дніпра між басейнами Вісли та Волги в епоху залізної доби (I тис. до н. е. — I тис. н. е.). Дніпровські балти сформувалися на фіно-угорському субстраті.

Історія

У літописах збереглося ім'я лише одного племені дніпровських балтів — голядь[1]. Вони були носіями таких археологічних культур, як юхнівська, колочинська, мощинська та тушемлінсько-банцерівська.

На думку деяких дослідників, язичницька релігія дніпровських балтів включала шанування стовпів з ведмежими головами[2], які можуть бути пов'язані із балто-слов'янським культом Велеса-Вяльнаса[3]

Починаючи з VI століття на їхній території почали з'являтися слов'яни, які їх згодом повністю асимілювали. У верхів'ї Дніпра цей процес був завершений приблизно в X столітті. Згідно з теоріями деяких учених, балти, тікаючи від слов'янського тиску, мігрували на захід.

Про присутність балтів в басейні Дніпра свідчать численні гідроніми й археологічні знахідки.

Примітки

1. Балтославяне и «великое переселение народов». Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 10 грудня 2014.
2. Третьяков П. Н. Славяне и балты в Верхнем Поднепровье в середине и третьей четверти I тыс. н.э. [Архівовано 14 грудня 2014 у Wayback Machine.]
3. Волос. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 грудня 2014.