|
Гавриленко Микола Іванович
Гавриленко Микола Іванович — (18 травня 1889 р., Полтава — 14 січня 1971 р., Полтава) — український зоолог, орнітолог, природоохоронний діяч. БіографіяМ. І. Гавриленко народився у сім'ї столяра-червонодеревщика. Закінчив Полтавське Олександрівське реальне училище, у 1912 р. вступає на природниче відділення фізико-математичного факультету Імператорського Харківського університету, де слухає лекції відомого природоохоронця В. І. Талієва, знайомиться з В. Г. Аверіним. Після завершення університету повертається до Полтави. Взимку 1918 р. вступає до Полтавського товариства любителів природи, очолюваного академіком В. І. Вернадський. М. І. Гавриленко викладає у Полтавському вчительському інституті, а з 1918 р. працює у Полтавському краєзнавчому музеї. 31 грудня 1935 р. був безпідставно звинувачений у «контрреволюційних виступах» та взятий під варту. 1 лютого 1937 р. НКВС СРСР приговорило вченого до 5 років позбавлення волі. Першим етапом М. І. Гавриленко був направлений до Суздаля, звідти — у Тюменські табори. У Полтаву М. І. Гавриленко повернувся на початку 1941 р., влаштувавшись у краєзнавчий музей. З 1946 до 1960 р. працював лаборантом у Полтавському педагогічному інституті. Помер Микола Іванович у Полтаві. Лише посмертно його було реабілітовано 18 квітня 1989 р. Наукова та природоохоронна діяльністьГоловні наукові інтереси — орнітологія, теріологія, урбозоологія. Є учнем видатного орнітолога П. П. Сушкіна. Вивчав птахів Полтавщини, було зібрано унікальну орнітологічну колекцію (понад 8 тис. експонатів), яка нині зберігається у Музеї природи Харківського національного університету. У квітні 1928 р. провів у м. Полтава першу виставку, присвячену охороні природи. Докладав значних зусиль для створення на Полтавщині природно-заповідних територій (Карловський степ, Парасоцький ліс, урочище Гетьманщина та інші). З червня 1955 р. був членом Комісії з охорони природи АН УРСР. Був з 1928 по 1934 рр. членом бюро Українського комітету з охорони пам'яток природи. ПублікаціїАвтор 2 монографій та понад 70 наукових статей. Головні з них:
Серед природоохоронних публікацій М.Гавриленка найважливішою є:
Найважливіші висловлювання«Здається нам, що питання охорони природи мусить зайняти й надалі першорядне значення в державному законодавстві й держава повинна вжити всіх заходів, щоб в інтересах науки, а разом з тим, і на користь людності було збережено якомога більше шматків не зіпсованої первісної природи. Їх треба зберегти за всяку ціну…»[1]. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||
