Вільгельм Людвіг Йогансен
Вільгельм Людвіг Йогансен (дан. Wilhelm Ludvig Johannsen; 1857 — 1927) — данський біолог, професор Інституту фізіології рослин Копенгагенського університету, член шведської Академії наук. Навчався на фармацевта, проте особливо цікавився фізіологією рослин. У 1881 році почав працювати у хімічній лабораторії Карлсберга[5]. У 1887 році став викладачем фізіології рослин у сільськогосподарському університеті. Продовжив навчання і у 1892 році став доцентом, а в 1903 році — професором. Дослідами над ячменем і квасолею доводив неефективність відбору у рослин, що самозапилюються, створив на цій основі закон «Про чисті лінії» і спростовував закони Ф. Гальтона (1889, 1897) про часткове успадкування набутих ознак. У 1903 році в роботі «Про успадкування в популяціях і чистих лініях» ввів термін «популяція». У 1909 році в роботі «Елементи точного вчення спадковості» ввів терміни: «ген», «генотип» і «фенотип»[6]. Був номінований на Нобелівську премію в 1920 і 1923 роках[7] Твори у російському перекладі
Література
Ресурси Інтернету
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia