Вікіпедія:Біологічні статті
Ця стаття описує рекомендації з оформлення біологічних статей. В якості зразка можна використати зміст та структуру вибраних і добрих статей даної тематики. Загальні вказівкиЗначущістьПеред створенням нової статті необхідно переконатися в достатній самостійній значущості її предмету для Вікіпедії. Перевірте, чи не містяться ці відомості у вже існуючих статтях, і чи достатньо інформації для повноцінного опису біологічного об'єкта. Можливо, ця інформація, беручи до уваги її обсяг та ступінь детальності, буде більш доречною у вже наявній статті про яку-небудь групу організмів чи в списку таксонів. Найчастіше предметом біологічних статей є відомості про живі організми. З енциклопедичної точки зору може бути цікавим і конкретний екземпляр біологічного організму (наприклад, вівця Доллі або восьминіг Пауль), однак, це швидше виключення, ніж правило. Звичайно ж, предметом статті є сукупність організмів, об'єднана в монофілетичну групу — таксон. Елементарним таксоном вважається вид, яких, за даними сучасної науки, налічується біля 2 млн. При описанні якого-небудь організму слід враховувати, що іноді краще викласти відомості про організм в рамках опису не виду, а вищого таксону — роду, що нерідко містить велику кількість видів, які відрізняються один від одного лише тонкими деталями будови і способу життя. З точки зору енциклопедичної повноти важливі також описи інших таксонів, більш високих рангів. Безсумнівну значущість мають таксони основних рангів від рівня роду, виду і вище:родини, ряди/порядки, класи, типи/відділи і, нарешті, царства. Однак необхідно враховувати, що монотипні таксони, зазвичай не потребують окремої статті (дивіться, наприклад, статті про трубкозуба або ківі). Відомості про всі монотипні таксони, що утворюють ланцюг з двох або більше таксонів, включаються в одну статтю, котра називається за найбільш відомим таксоном (таксоном нижчого рангу). Монотипний таксон заслуговує опису в окремій статті, якщо не всі систематики визнають його монотипним, раніше таксон не розглядався як монотипний, або якщо з цим таксоном пов'язані які-небудь важливі факти з історії, науки або культури. Таксони проміжних рангів (наприклад, підродини, триби) можуть бути описані в окремій статті, лише якщо вони визнаються сучасною систематикою. Зазвичай статті про таксони проміжних рангів створюються якщо наявні значні відмінності між ними в межах вищого таксону (наприклад, Lutrinae і Mustelinae в родині Mustelidae) або вони важливі для повноти викладення відомостей про крупні родини (наприклад: підродини родин бобових і орхідних). Деякі таксони, що колись були введені в систематику, на сьогодні не вважаються монофілетичними і сучасною наукою таксонами не визнаються. Наявність статей про такі групи організмів (застарілі таксони) також повинна бути обґрунтована додатковими мотивами. Зверніть увагу, що існує велика кількість подібних груп, що заслуговують на окремий розгляд в Вікіпедії, але не є таксонами в сучасному розумінні (наприклад, ластоногі, водорості). Окремі статті можуть бути також присвячені групам організмів, які ніколи таксонами не вважались: це широко відомі з «народної таксономії» (en:folk taxonomy) групи (наприклад, опеньок, порхавки) і будь-які культурні форми, виведені людиною сорти рослин, породи тварин (наприклад, Мерло, миргородська порода свиней, ангорський кріль). Загалом, приймаючи рішення про написання статті про який-небудь організм (біологічний об'єкт), звичайно, варто керуватись не його таксономічним положенням, а об'ємом повноцінних енциклопедичних відомостей про нього, що мають підтвердження в авторитетних джерелах. Назва статтіПеред створенням нової статті подумайте про правильну назву для неї. Назва статті повинна відповідати термінології, яка усталилася в біологічній літературі українською мовою. Особливо це стосується назв статей, присвячених окремим таксонам (класам, родинам, родам, видам тощо). Якщо ви сумніваєтесь у правильній назві статті або вам важко прийняти рішення, зробіть відповідний запит на сторінці Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Біологія. Назви родин і груп більш високого рангу даються у множині, наприклад гвоздикові (родина), ракоподібні (підтип) і т. д. Назви родів і видів даються в однині, наприклад пергач, хрящ-молочник, за винятком тих, для яких множина є номенклатурною назваою (порічки, дзвоники альпійські). Біноміальні назви видів даються у форматі назва роду+видовий епітет, наприклад: миша хатня, шафран банатський, Protomycena electra тощо. Основні принципи вибору назви таксона:
Будьте обережні з вживанням назв із застарілих джерел, переконайтеся, що такі терміни й досі використовуються, але пам'ятайте, що внаслідок тривалої русифікації деякі питомо українські назви стали майже забутими й заміщеними невиправданими запозиченнями з російської мови, що поступово виправляється (наприклад, дивіться Вікіпедія:Перейменування статей/Дикобраз → Їжатець). Давні назви таксонів, а також синоніми можуть становити інтерес, тому їх можливо включати в перелік назв через кому після основної або виносити в окремий розділ статті «Назва». Рекомендовані авторитетні джерела для вибору назв статей про таксони
Назви статей про монотипні таксони
У випадку з монотипними таксонами (такими, що містять лише один таксон нижчого рангу), стаття має іменуватися за найнижчим із вкладених таксонів. Дивіться, наприклад, статті гриф чорний, ондатра. З назв монотипних таксонів вищого рангу повинні стояти перенаправлення на таку статтю. Наприклад, гриф (птах), Aegypius перенаправлено на гриф чорний; Ondatrini, Ondatra перенаправлено на ондатра. У разі потреби це перенаправлення треба вказати, як міжмовне посилання відповідного елемента Вікіданих, щоб елементи обох рангів відповідали одній статті Вікіпедії (зважайте, що на момент зв'язування сторінка перенаправлення була неактивною, тобто ще не містила коду перенаправлення). Не варто виключати й можливості написання окремих статей про кожний вкладений ранг монотипного таксона. Зміст статтіСтаття в першу чергу повинна бути цікавою, а отже не повинна обмежуватись перерахуванням видів і підвидів (для цього існує братній проєкт Віківиди). Звичайно, не варто перетворювати біологічну статтю в наукоподібне детективне оповідання, але потрібно за можливості дотримуватися правил, наведених нижче.
Класифікація — абсолютно обов'язковий елемент біологічної статті про організми. На жаль, визнаної класифікації для більшості таксонів не існує, вона постійно змінюється. Основне правило Вікіпедії:
Навіть якщо ви не погоджуєтесь з версією, прийнятій у Вікіпедії, необхідно пересилити себе та вказати ваш варіант як альтернативний. Або обговоріть ваш варіант на відповідній сторінці та він, можливо, стане основним. Нарешті, якщо Ваш варіант прийняли як основний, необхідно:
При створенні нових статей намагайтеся слідувати наступним правилам:
Нарешті, сміливо створюйте статті про таксони, які не входять у поточну «офіційну» версію класифікації Вікіпедії. Єдина вимога: однозначно вкажіть, що таксон не входить до прийнятої класифікації (наприклад, так: «інколи (раніше) таксон виділяли у родину») та не створюйте для статті таксономічну карточку (див. нижче). ОформленняТекст статтіУ першу чергу слід писати грамотно та дотримуватися правил української типографіки, наприклад, ставити тире замість дефісу. Детальніше можна прочитати в Правилах оформлення сторінок. У першому абзаці окрім основної необхідно виділити жирним шрифтом усі прийняті українські наукові варіанти назви таксону/виду. Зазвичай в енциклопедіях так виділяють тільки першу (основну) назву, але це у першу чергу пов'язане з тим, що статті йдуть суцільним текстом та потрібно виділити початок статей. Вказуйте усі відомі Вам варіанти назв (до трьох — чотирьох), розділяючи їх словом «або», оскільки це допомагає «впізнавати» таксони з назвами, які змінилися. У подальшому (після першого згадування) назва статті не виділяється. Також не слід використовувати скорочення, прийняте у паперових енциклопедіях (наприклад, «П.» замість «примати»), оскільки у Вікіпедії не потрібно економити місце. Наукову назву виду та роду біологічною латиною завжди виділяють курсивом. При цьому шаблон латинської мови не ставиться, бо формально це не класична латина, а самостійна наукова мова, яка походить від латини. У біноміальних назвах перше слово завжди пишеться з великої літери, інше — завжди з маленької, навіть якщо воно утворене від власного імені (наприклад, Homo sapiens, Papilio stubbendorfii). Прізвища, які входять до української назви виду, завжди пишуться з великої літери (наприклад, гадюка Нікольського). Останнє правило не поширюється на вимерлі види (наприклад, стеллерова корова). При використанні у тексті статті пар українських та наукових назв латинська назва пишеться за українською у дужках (наприклад: голуб сизий (Columba livia Gmelin). Списки таксонів рекомендується сортувати за їхніми латинськими назвами, після яких вказувати існуючі українські еквіваленти. Написання українських назв слід оформлювати відповідно до правил орфографії української мови: допускається відмінювати назви та писати їх з малої літери (… серед ссавців зустрічаються…). Для ботанічних таксонів, які вживаються у комбінації зі своїм рангом, деякі джерела (які?) радять вказувати назву таксона у називному відмінку (наприклад: … для багатьох представників родини бобові характерним є…). Але це правило не поширюється на інші організми (наприклад: …лише деякі представники роду бурундуків віддають перевагу…). У ботанічних статтях доволі часто можна зустріти відмінювання таксонів, наприклад: Для дуба (Quercus) — роду дерев родини букових характерним є.... Найпоширеніші стилістичні помилки:
«Картка організму»«Картка організму» або «картка таксону» — можливі варіанти назви англійською «taxobox». У картці організму вказують класифікацію виду або іншого таксону, про який іде мова, його українську і латинську назви та, якщо наявна, фотографію чи малюнок, а також природоохоронний статус, синоніми, ареал поширення. Картка є добре помітним коротким переліком важливих фактів статті. ПеренаправленняДля полегшення пошуку статей про біологічні таксони рекомендується створювати усі можливі перенаправлення. Перенаправлення необхідно створювати на наукову назву таксону та її синоніми, інші поширені назви таксону українською, але посилання на всі можливі народні назви буде перебільшенням. КатегоризаціяКатегорії потрібні для організації статей в групи, які б полегшували орієнтацію в енциклопедії та дозволяли швидко знаходити потрібну інформацію, не користуючись пошуком або алфавітним покажчиком, тобто категоризація — механізм навігації і встановлення співвідношень між статтями. Головною для проєкту Біологія є однойменна Категорія:Біологія. Для біологічних таксонів зазвичай застосовують ієрархічну структуру категорій. Види найчастіше об'єднують у категорії з назвами родин або родів і так далі. (Наприклад, для статті сапсан буде достатньо категорії соколові та не має потреби додавати категорії вищих таксонів — ряду, класу, тощо). У Вікіпедії не забороняється і навіть вітається співіснування декількох схем категоризації, хоча до таких ініціатив потрібно ставитися обережно. Тому у статті про види можна додавати категорії, які відображають їхнє поширення (наприклад, Категорія:Птахи Азії, Категорія:Флора Африки тощо). Для видів, поширених на території України, доречно додавати категорії Флора України, Риби України, Птахи України, Ссавці України тощо. Іншими корисними категоріями є Категорія:Тварини, занесені до Червоної книги України, Категорія:Рослини, занесені до Червоної книги України. У той же час не рекомендується переобтяжувати статтю великим списком категорій. При їхньому виборі доречно орієнтуватися на англійську Вікіпедію. Назва категорії таксонів повинна збігатися з назвою основної статті цієї категорії: наявної (наприклад, Категорія:Ancharius) або потенційної (наприклад, Категорія:Наперстянка). Стосовно основної назви статті дивіться підрозділ «Назва статті». До категорій потрібно, за наявності, додавати інтервікі та посилання на Вікісховище і Віківиди за допомогою шаблонів {{commonscat}} і {{wikispecies}} відповідно. За допомогою шаблону {{Catmore}} слід додати посилання на основну статтю категоріїї, а за її відсутності, навести коротке визначення предмету категорії. |
Portal di Ensiklopedia Dunia