Відносини Білорусь — НАТО
 Члени НАТО План дій щодо членства Індивідуальний партнерський план Партнерство заради миру Відносини Білорусь — НАТО (англ. NATO's relations with Belarus) — це стосунки НАТО з державою Білорусь заради безпеки, реалізації спільних інтересів за індивідуальною програмою партнерства, участі в «Процесі планування й аналізу»[1][2]. Головним координуючим органом процесу досягнення цілей партнерства «Білорусь — НАТО» є управління міжнародного військового співробітництва Міністерства оборони Білорусі[2]. СпівробітництвоБілорусь приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру» в 1995 році[1][3]. Білорусь брала участь в програмі індивідуального партнерства НАТО з 1997 року без вступу до НАТО[4]. З 1998 р. Білорусь має власне дипломатичне представництво у НАТО[2]. Білорусь сприяла місії НАТО в Афганістані (ISAF) у повітряному просторі[5]. Білорусь вперше почала співпрацювати з НАТО при підписанні документів участі у Партнерстві заради миру в 1995 році[6]. Однак, Білорусь не вступила в НАТО, тому що є членом Організації Договору про колективну безпеку під патронатом Росії[7][8], а Договори безпеки з НАТО регулюють обмін секретною інформацією, що зачіпає інтереси суверенних держав[3]. Напруженість у відносинах між НАТО і Білоруссю[7] досягла піку після президентських виборів у Білорусі у березні 2006 року[3]. Білорусь стала рухатись у російському[7][8] напрямку політики з метою побудови єдиного союзу двох держав. Відносини Білорусі з країнами—членами ЄС та НАТО ускладнилися. Євросоюз і США заборонили в'їзд у свої країни членам білоруського уряду після енергетичного конфлікту з Російською Федерацією наприкінці 2006 р. офіційний Мінськ зробив спробу змін зовнішньої політики[9] Але НАТО сприяло виконанню Білоруссю ліквідації озброєнь, що було успішно завершено у грудні 2006 р.: знищено 700 000 одиниць озброєння. Що було важливим кроком Білорусі до виконання зобов'язань щодо Оттавської конвенції[3]. Білорусь офіційно заявила про приєднання до натівського процесу 19 січня 2004 р., і в січні 2006 р. Білорусь і НАТО затвердили перший пакет документів про партнерство, що містить 21 мету (9 загальних цілей, 7 сухопутних, 5 військово-повітряних), а також оцінний документ. Це дозволило завершити процедуру приєднання Білорусі до програми НАТО[2][10]. У 2008–2009 рр. стосунки НАТО та Білорусі були обережнішими через міжнародно визнаних політичних в'язнів, обмеження робочих візитів на Празький саміт у травні 2009 р. по «Східному партнерству»[3]. Високопосадовець НАТО мав перший візит високого рівня до Мінська за багато років у грудні 2008 року[3]. У 2009 р. на форумі безпеки НАТО брав участь білоруський начальника штабу Міністерства оборони Білорусі. Домовилися продовжувати роботу між відповідними експертами. Згодом у 2010 р. Білорусь стала партнером НАТО серед 22[3]. Це стосується і модернізації, реструктуризації Збройних Сил Білорусі за програмою індивідуального партнерства з НАТО, програми НАТО з Білоруссю. Виявлення потреб в реформуванні та додаткової підготовки сил і засобів, виділених партнерами для участі в програмі. Білорусь також є членом планування та аналізу (ППА), в якому підкреслюється шлях поліпшення сумісності та розробки відповідних можливостей підвищення національної оборони Білорусі. НАТО забезпечувало експертизу та консультації як досягти цього. Білорусь внесла важливий внесок у справу зміцнення міжнародної, регіональної та національної безпеки й стабільності в Європі. Наприклад, білоруські офіцери та чиновники продовжували брати участь на курсах країн НАТО та їх партнерів з таких теоретичних предметів, як:
Зазначено щодо військового співробітництва, що стосунки є добрими, навіть вони були добрими в періоди політичної та дипломатичної напруженості. Передумовою посилення взаємодії Білорусі з НАТО є досягнення відповідного рівня довіри[7], який дозволив би обмін секретною інформацією через Угоди про безпеку[3]. Програма Індивідуального партнерства 2010 р. НАТО та Білорусі вже містила близько 100 практичних заходів для спільного проведення в таких областях, як
У липні 2012 р. (у 2014 р. продовжений[2]) був затверджений новий пакет цілей НАТО й Білорусі (6 загальних, 8 сухопутних, 4 військово-повітряні). У межах виконання узгоджених цілей партнерства Білорусі з НАТО регулярно проводиться підготовка заявленого особового складу на території Білорусі. Що включає навчально-польові збори з постійним і змінним складом миротворчої роти 103-ї гвардійської окремої мобільної бригади, а також навчання військовослужбовців Білорусі англійської мови та основ миротворчої діяльності у Військовій академії Республіки Білорусь. Щоби домогтися оперативної сумісності дій між партнерами і НАТО для проведення бойової підготовки, навчань та операцій у взаємодії з силами альянсу. Представники Збройних Сил Білорусі проходять теоретичне навчання й практичну підготовку на спеціалізованих курсах за кордоном (в тому числі під час багатонаціональних миротворчих навчань НАТО)[10]. Для участі в «Партнерстві заради миру» Білорусь узгодила сили та засоби щодо:
У 2014 р. після Кримської кризи в Україні відбувся візит у штаб-квартиру НАТО в Брюсселі делегації Білорусі на чолі з начальником управління міжнародного військового співробітництва Міністерства оборони Білорусі. Кожна держава будує стосунки з НАТО окремо за формулою «НАТО + 1». Узгоджено партнерство Білорусі з НАТО на 2014–2015 роки в рамках «Процесу планування» та оцінки сил програми «Партнерство заради миру», та перспективи розвитку співробітництва Білорусі з НАТО[10][11][12][13][14][15]. Дотримуючись дипломатичного протоколу відбуваються регулярні контакти білоруських дипломатів з представниками НАТО (лат. persona grata)[16][17]. Ідеологія та пропагандаСамопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко після початку протестів у Білорусі з 2020 року постійно лякав громадян Білорусі вторгненням НАТО з Польщі та Литви. Після зустрічі з Володимиром Путіним у травні 2021 заявив, що «в разі настороженості і активізації в НАТО» російські війська будуть перекинуті в Білорусь «протягом доби». У свою чергу, Північноатлантична рада НАТО засудила дії Білорусі щодо примусової посадки рейсу Ryanair, а також арешт Романа Протасевича та його дівчини Софії Сапеги. Рада наголосила, що затримання Протасевича є порушенням принципів політичного інакомислення і свободи преси. Також генсек НАТО Єнс Столтенберґ на пресконференції перед зустріччю міністрів закордонних справ та оборони країн Альянсу оголосив, що НАТО вирішили обмежити доступ представників Білорусі в свою штаб-квартиру в Брюсселі[18]. Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
