Вулиця Колесси (Львів)
Вулиця Коле́сси — вулиця у Галицькому районі[4][5], в місцевості Цитадель. Сполучає вулиці Коперника та Грабовського. Прилучається вулиця Карла Звіринського[6]. ІсторіяНа початку XIX століття вулиця отримала назву Убогих[7], бо прилягала до Міського інституту убогих християн міста Львова, придатних до праці[8] (пізніше — притулок для самотніх літніх людей фундації святого Лазаря). Від 1871 року — вулицю Вроновських[9], на згадку про львівську шляхетську родину, чий маєток стояв на схилі гори Шембека протягом 1791—1850 років. Під час німецької окупації, від листопада 1941 року до липня 1944 року — Мондштрассе[10]. У 1944 році була повернена довоєнна назва Вроновських[11], але вже у 1950 році перейменовано на вулицю Вчительську[12], через близьке розташування вулиці до міського Будинку вчителя. Сучасна назва вулиця Колесси походить з 1971 року, на пошану українського етнографа, фольклориста, композитора, |музикознавця Філарета Колесси[13][14]. ЗабудоваУ забудові вулиці Філарета Колесси переважають архітектурні стилі — класицизм та конструктивізм 1930–1960-х років[3]. Непарного боку вулиці№ 3 — триповерхова кам'яниця, зведена 1890 року у стилі історизму гірничим інженером Крайового виділу у Львові, професором гірництва, ректором Вищої політехнічної школи у Львові, учасником антиросійського повстання 1863 року Леоном Сирочинським для власних потреб. На початку XX століття в будинку мешкали: біолог, дослідник карпатської флори Євстахій Волощак, художник Александер Августинович[15]. № 9, 11, 13, 15 — на цьому місці ще у 1767 році збудований палацик новогрудської чесникової Маріанни Вільчинської. Від неї палац перейшов до Ігнація Чосновського, а 1791 року той продав його та навколишні землі, раднику львівського шляхетського суду Станіславу Вроновському[16]. Вроновський перебудував палац, оздобивши його в стилі класицизму. Розширив прилеглий сад, який прикрасили статуї персонажів античної міфології[15]. По смерті Станіслава Вроновського у 1839 році, маєток успадкувала його дочка, Юзефа, графиня Гумецька. Після того, як військові оцінили стратегічне положення узгір'я, й тривалий час чинили тиск на власницю, графиню Гумецьку аби примусити її продати родовий маєток Вроновських, оскільки їй також належали палац з парком (простягався до сучасної вул. Вітовського) та численні ділянки на горі Шембека[16]. Гумецька померла у 1872 році, а у 1895 році розібрали колишню резиденцію Вроновських, а на її місці збудували ряд триповерхових чиншових кам'яниць, що збереглися донині. Землі на горі Шембека вилучені австрійською військовою владою під будівництво комплексу будівель Львівської цитаделі, але жодних коштів за ці ґрунти нащадкам Вроновських сплачено не було. Частковою компенсацією можна вважати те, що їх прізвище увічнили у назві вулиці (нинішня вул. Колесси) та гори[16]. На початку XX століття в будинку під № 9 мешкав польський письменник, представник жанру жахів у польській літературі першої половини XX століття Стефан Грабінський[15], під № 13 у червні 1923 року на квартирі діяча КПСГ Каміля відбулася 2-га конференція КПЗУ, роботу якої, за радянських часів, було увічнено меморіальною таблицею, яку було встановлено на фасаді цього будинку[17], а на початку 1990-х років таблицю було демонтовано. В кам'яниці під № 15 мешкав професор цивільного права Львівського університету, депутат віденського Райхсрату і Української національної ради та автор проєкту Конституції ЗУНР Станіслав Дністрянський[15]. № 17 — на початку XX століття тут була споруджена триповерхова чиншова кам'яниця, власником якої був відомий львівський адвокат, учасник визвольних змагань Семен Шевчук, який захищав у політичних процесах членів ОУН[18]. Ймовірно під час другої світової війни будинок був зруйнований. На його місці наприкінці 1960-х років споруджено шестиповерховий житловий будинок[3]. З парного боку вулиці№ 2, 4 (давня адреса — вул. Вроновських, 2) — територія, де нині розташовано корпуси №№ 23, 23-а та 23-б Національного університету «Львівська політехніка» — між сучасними вулицями Колесси, Коперника, Стефаника та Скорика, згадується з 1577 року під назвою Каліча Гора, оскільки там знаходили собі притулок каліки та безхатченки. Формування комплексу будівель костелу та шпиталю святого Лазаря розпочалося 1619 року. Від 1811 року створено інститут убогих християн міста Львова, придатних до праці. До 1939 року — притулок для самотніх літніх людей фундації святого Лазаря, у повоєнний час — міська туберкульозна лікарня. 1952 року будівлю, де містилася міська туберкульозна лікарня, передали Львівському політехнічному інституту під студентський гуртожиток. За даними 1954 року, в ньому мешкало 335 студентів. 1960 року сюди з головного корпусу перевели НДС-4 (вимірювальні прилади), а 1972 року було розміщено бухгалтерію, їдальню та кафедру іноземних мов dbie. Нині тут розташовані корпуси Національного університету «Львівська політехніка», зокрема видавництво вишу. У 2017 році проведено капітальний ремонт корпусу «Львівської політехніки», що протягнувся вздовж дороги на вулиці Коперника. У триповерховому будинку розмістилися бізнес-інноваційний центр, коворкінг[19], 26 жовтня 2017 року тут відбулося відкриття «Tech StartUp School» — стартап-школи від «Львівської політехніки»[20][21]. На розі нинішніх вулиць Філарета Колесси та Карла Звіринського, до війни стояло декілька невеликих садибних будиночків (давня адреса — вул. Вроновських, 18—24), які належали митрополитові Андрею Шептицькому та Греко-католицькій церкві. В цих будиночках у міжвоєнний період мешкали декілька відомих людей — український хоровий диригент, піаніст, співак Іван Охримович, український композитор, піаніст та музичний критик Нестор Нижанківський, українська акторка та співачка Софія Стадникова, український галицький актор, режисер, перекладач, театральний діяч Йосип Стадник, українська опереткова та драматична акторка Стефанія Стадниківна. У 1968 році на цьому місці за проєктом архітектора Олега Радомського зведений житловий дев'ятиповерховий будинок, який має № 15 та приписаний до вулиці Карла Звіринського[22]. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.JPG)
Portal di Ensiklopedia Dunia
