Вулиця Горбачевського (Львів)
Вулиця Горбаче́вського — вулиця у Франківському районі міста Львова[6][7], в місцевості Новий Світ. Сполучає вулиці Генерала Чупринки та Сахарова, а також утворює трипроменеве перехрестя з вулицями Котляревського та Метрологічною. Прилучається вулиця Кастелівка. Також сходами, що біля будинку № 20, можна підійнятися на вулицю Моршинську[8]. Історія та назваУтворена 1895 року[9] і названа на честь львівського вірменсько-католицького архієпископа Ісака Миколая Іссаковича. Під час німецької окупації, від 1942 року, мала назву Руненґассе. Після встановлення радянського режиму у липні 1944 року повернена передвоєнна назва і вже у грудні того ж року була названа на честь російського байкаря Івана Крилова. Сучасну назву на пошану українського хіміка Івана Горбачевського має від 1993 року[10]. ЗабудоваВулиця Горбачевського забудована переважно малоповерховими будинками і віллами початку XX століття. Деякі належать до сусідніх вулиць, як от будинок № 50, що на вулиці Сахарова. Перспективу вулиці замикає церква святого Климентія папи, колишній костел і монастир кармеліток босих (збудований 1895 року, проєкт Франца Штатца)[11]. № 6 — двоповерхова вілла, збудована 1902 року за проєктом Владислава Ґодовського, виконаним бюро Івана Левинського на замовлення скульптора Антона Попеля. В будинку також містилася скульптурна майстерня Антона Попеля[12]. У 1930-х роках вілла перебудована[9]. 2006 року вілла продана міською радою і 2013 року розібрана новими власниками для будівництва багатоповерхівки. Охоронного статусу не мала[13]. № 8 — вілла, зведена 1913 року за проєктом Івана Багенського[14]. 2006 року вілла продана міською радою та 2013 року розібрана новими власниками для будівництва багатоповерхівки, яку збудували у 2015 році. № 10 — сецесійна вілла, збудована 1905 року за проєктом Юзефа Висоцького для власних потреб[9]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1278-м[4]. № 11 — житловий будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1616-м[4]. № 12а — триповерховий багатоквартирний житловий будинок. Наприкінці 2018 року ЛМР затверджені містобудівні умови та обмеження на реконструкцію з розширенням цього будинку за рахунок надбудови четвертого та п'ятого мансардних поверхів та прибудовою ліфта[15]. № 16 — житловий будинок, споруджений будівельною корпорацією «Карпатбуд» у 1999 році. Проєкт створений авторським колективом під керівництвом А. І. Воловенка. Архітектор Б. А. Павлов, інженер В. П. Пєшков, конструктор Є. П. Коротун[16]. № 17а — п'ятиповерховий житловий будинок-вставка, споруджений у 1960-х роках за проєктом архітектора Я. Бандрівського[17]. № 18 — колишній «I дім дехніків» (гуртожиток НУ «Львівська Політехніка»)[9], збудований 1895 року фірмою Івана Левинського[18] за проєктом Міхала Лужецького та Якуба Курася[9]. Ділянку під будівництво подарували професори Юліан Захаревич та Іван Левинський[18]. Нині тут міститься Інститут просторового планування та перспективних технологій НУ «Львівська Політехніка»[5]. № 19 — двоповерхова вілла з цокольним поверхом, мансардою та високим двосхилим дахом, споруджена у 1929—1930 роках будівельною фірмою Кароля Ольґерда Юраша та Альфреда Захаревича[19] за проєктом одного з працівників фірми — архітектора Адама Мсцівуєвського для подружжя Юрашів[20]. За радянських часів тут містилося управління магістральних нафтопроводів «Дружба», нині тут розташований науково-дослідний центр аерокосмічної інформації та екологічного моніторингу при інституті кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України — Національного космічного агентства України. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1279-м[4]. № 20, 22 — багатоквартирний житловий будинок, збудований у 1970-х роках за проєктом Олега Радомського[9]. Раніше на цьому місці стояла власна вілла архітектора Вінцента Равського-молодшого, збудована ним у 1891—1892 роках. У своєму архітектурному оздобленні поєднувала елементи неороманського та «швейцарського» стилів[21]. У жовтні 2007 року мешканцями будинку створене ОСББ «Дружба-2007». № 21 — чотириповерховий житловий будинок, споруджений в стилі функціоналізму наприкінці 1930-х років. Будинок прикрашений типовими для стилю вікнами-ілюмінаторами. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2449-м[4]. № 24 — спортивно-розважальний комплекс «Медик». На території знаходиться зокрема плавальний басейн, створений на місці колишнього озера «Світезь». 1955 року комплекс реконструйовано за проєктом Ярослава Новаківського[9].
Примітки
Джерела
Посилання
[[Категорія:Новий Світ (Львів)] |