«Вогне́м і мече́м» — польський історичний фільм режисера Єжи Гоффмана, що вийшов 1999 року. В основу фільму ліг однойменний роман Генрика Сенкевича«Вогнем і мечем». Хоча цей роман був створений письменником першим у трилогії, Гоффман екранізував його останнім, після «Потопу» і «Пана Володийовського». Одночасно з кіноверсією була вироблена телевізійна версія — міні-серіал.
Сюжет
Ян Скшетуський, посол князя Яреми Вишневецького, повертається із завдання з Криму. На шляху він рятує життя козацькому полковнику Богдану Хмельницькому. Під час перепочинку в корчмі заприятелював з двома шляхтичамиЯном Заглобою і Лонгинусом Підбийп'ятою, які мали можливість побачити, як Скшетуський справляється з нахабним старостою Чаплинським. У подальшу дорогу вирушають разом. Невдовзі натрапляють на розбиту карету княгині Курцевич. Та допомагають у цій складній ситуації племінниці померлого чоловіка княгині, Гелені.
Хмельницький організовує на Січі велике повстання козаків, яких підтримали кримські татари. Бунтівники перемагають польські коронні війська під Жовтими Водами й Корсунем. Бунт намагається «втопити в крові» князь Ярема Вишневецький, якому служать Скшетуський з Підбийп'ятою. Військові обов'язки відривають Скшетуського від його коханої Гелени. І він не в змозі захищати її від загроз війни та закоханого в неї козака, Богуна.
Військо Вишневецького не може розраховувати на допомогу інших магнатів, бо вони бажають домовитися з козаками. Посполите рушення, яких зібрали під Пилявцями, втікає від звістки про прибуття татар. Військо князя зводять укріплення у фортеці Збараж, де бере в облогу їх величезна армія Богдана Хмельницького і хана Іслама Гірея. Шляхта, в числі кільканадцяти тисяч солдатів захищається хоробро, але не має шансів проти такої великої сили.
Князь відсилає Підбийп'яту, щоб він прокрався через табір козаків і сповістив короля про важке становище війська. Лонгинус Підбийп'ятка гине від стріл, з молитвою на устах. Ця місія вдається Скшетуському, завдяки якому король Ян II Казимир рушає з підмогою на Збараж.
Хоча оригінально роман є першою частиною Трилогії, фільм вийшов останнім у кіноверсії Гоффмана, який відзнятий після фільмів «Потоп» (1974) і «Пан Володийовський» (1969).
Призер — Найкраща жіноча роль другого плану — Єва Вишневська
Призер — Найкращий продюсер — Єжи Михалюк, Єжи Гоффман
«Золота Качка» в категорії: найкращий польський фільм в 1999 році — Єжи Гофман (2000)
Міжнародний фестиваль слов'янських і православних фільмів у Москві — Перша нагорода — Єжи Гоффман (2000)
TP SA музичний та кінофестиваль — «Нагорода Філіппа» в категорії «оригінальна і адаптована в польському фільму музика» — композитор Кшесимир Дебський (2000)
Вінницького полковника звали Іван Богун (а не Юрко) і він був одруженим, мав двох дітей на час повстання. У фільмі показано поєдинок між Богуном та Володийовським, в якому Богун був поранений. В дійсності цього поєдинку не було.
У фільмі битва під Жовтими Водами триває 2 дні і причиною поразки польського війська стала погана погода. В дійсності битва тривала понад 2 тижні й причиною поразки поляків була тактика та навички козаків.
У фільмі показано, що Скшетуський врятував життя Хмельницькому від нападу розбійників. В дійсності такого не було.
У фільмі показано козаків голодранцями, хоча ударну частину козаків становили колишні наймані солдати Тридцятилітньої війни: це були добре екіпіровані й озброєні воїни, що вміли тримати стрій, знали диверсійну і саперну справу, мали хорошу польову артилерію. Усього з війни повернулося близько сорока тисяч. Козаки-реєстровці ж були або шляхтою (драгуни і улани), або значковими товаришами гусарів (у почті Скшетузького були яскраві представники такого роду війська, стояли у задніх рядах гусарів, підтримували атаку лави лицарів). Руська шляхта була яскраво вбраною і була добре забезпеченою зброєю, обладунками і бойовими кіньми.
У фільмі показано атаку легкої козацької кінноти (і татарської легкої кінноти) на гусарів. Це історично неможливо: козаки й татари стріляли із сідел і відступали, ударної холодної зброї не мали. Ця тактика збереглася і в кубанців до Другої світової. Лансменами були донські козаки — однак у фільмі їх немає. Історично був факт застосування важкої (броньованої і з піками) кінноти Богуна проти гусарів — результат невідомий.
У фільмі польська кіннота топче козацьких пікінерів, а потім ті переганяють гусарських коней, коли втікають. Подібне було б неможливо у принципі і показано у фільмі «для краси»: поляки дуже шанують своїх гусарів.
Пияцтво під час походів вважалось у козаків карним злочином, у фільмі ж вони показані п'яницями.
Один з саундтреків до фільму — «Наливаймо, браття»Вадима Крищенка і Віктора Лісовола було використано у стрічці без жодного дозволу чи згадки про авторів[3].
