Вулиця відома під сучасною назвою з середини XIX століття як наступниця шляху з Києва до Вишгорода, що існував ще з X століття. У 1939 році частину Вишгородської вулиці від площі Фрунзе (нині Петропавлівська) до Білицької вулиці було приєднано до вулиці Фрунзе (нині Кирилівська). Проїзною частиною вулиці проходить межа Подільського та Оболонського районів.
Пам'ятки
Парк «Березовий гай», пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення (№ 5)
Колишній завод «Ланцюги Ґалля» (рос. Цепи Галля; № 21). Взірець промислової архітектури російсько-імперської доби, найстаріші корпуси споруджено 1899 року[2]. Пізніше й до початку 1990-х підприємство діяло під назвою «Київський завод штампів і пресформ». Завод згадується в романі-документі Анатолія Кузнецова«Бабин яр»
Територія, на якій зараз міститься комплекс, від середини 19-го століття належала Вільгельмові Крістеру, який тут оселився і заснував однойменну агрофірму.[8][9] У радянський час тут був розташований радгосп квітково-декоративних культур «Троянда».[8] З 2005 року територія знаходиться у землекористуванні ПрАТ «Агрофірма „Троянда“», яка взяла землю в оренду для будівництва житлового комплексу.[6]
На суміжній території розташована пам'ятка природи «Крістерова гірка» площею 4 гектари з каскадом озер.[3] У 2009 році забудовник реконструював пам'ятку,[5] а пізніше включив її до складу закритого ЖК та закрив до неї вхід.[11][12]
Вишгородська вулиця під своєю назвою згадується в автобіографічній «Повісті про життя» (частина «Бентежна юність», 1955) Костянтина Паустовського: зокрема, цією вулицею герой восени 1918 року повертається до середмістя з позицій українського війська в Пущі-Водиці.
Зображення
Початок вулиці. Музей на місці будинку, де жив Тарас Шевченко 1859 року
Меморіальна плита на місці хати, у якій жив Тарас Шевченко
Один із чотирьох радянських барельєфів (демонтовані 2016) на залізничній естакаді над Вишгородською вулицею
Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді.
↑ абЗвід пам'яток історії та культури України: Енциклопедичне видання. У 28 томах: Київ. Кн. 1, ч. 3.: С–Я / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при видавництві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана. – К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 2011. – Стор. 2086.