Венкатраман Рамакрішнан

Венкатраман Рамакрішнан
там. வெங்கட்ராமன் ராமகிருஷ்ணன் Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1952(1952)
Чидамбарам, Таміл-Наду, Індія Індія
Місце проживанняВелика Британія Велика Британія
КраїнаСША США
Національністьтаміл
Діяльністьбіолог, хімік, біофізик, біохімік, молекулярний біолог
Alma materБародський ніверситет Магараджа Саяджірао
Університет Огайо
Галузьбіохімія, біофізика та обчислювальна біологія
ЗакладLaboratory of Molecular Biologyd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
University of Utah School of Medicined[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брукхейвенська національна лабораторія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Єльський університет[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаПрезидент Лондонського королівського товариства[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіTomoyasu Tanakad Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиWilliam M Clemonsd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛеопольдина[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондонське королівське товариство[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Національна академія наук США[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Європейська організація молекулярної біології[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Індійська національна академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:біо-кристалографією
МатиR. Rajalakshmid Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриLalita Ramakrishnand Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди Нобелівська премія з хімії (2009)
Особ. сторінкаmrc-lmb.cam.ac.uk/ribo/homepage/ramak/index.html Редагувати інформацію у Вікіданих

Венкатраман Рамакрішнан (там. வெங்கடராமன் ராமகிருஷ்ணன்; англ. Venkatraman Ramakrishnan; нар. 5 квітня 1952(19520405), Чидамбарам, Тамілнад, Індія) — американський та англійський біохімік індійського походження, лауреат Нобелівської премії з хімії за 2009 за дослідження структури та функцій рибосоми[8].

Венкатраман Рамакрішнан спеціалізується на визначенні молекулярної структури біомолекул. Зокрема, він визначив структуру одиниці S30 рибосоми та її сполук.

З 2015 року — президент Королівського товариства[9].

Біографія

Народився в 1952 році в містечку Чидамбарам на півдні Індії, в родині, що належала до касти брахманів. Його дитинство пройшло в іншому індійському місті, Барода (тепер Вадодара), де він згодом навчався в університеті і в 1971 році отримав ступінь бакалавра з фізики, після чого виїхав до США, де в 1976 році отримав докторський ступінь, також з фізики, в Університеті Огайо. Після цього він вирішив залишити фізику і зайнятися біологією. Два роки він вивчав біологію в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго, потім працював в Єльському університеті (де і почалися його дослідження рибосом) і в декількох інших наукових установах США, а в 1999 році переїхав до Англії, де очолив дослідницьку групу в Лабораторії молекулярної біології в Кембриджі. З 2008 року є також співробітником Триніті-коледжу Кембріджського університету.

Примітки

  1. Venki Ramakrishnan - mrc LABORATORY // The Salt Lake TribuneSalt Lake City: 2009. — ISSN 0746-3502
  2. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  3. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  4. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  5. https://www.google.co.in/search?q=venkatraman+ramakrishnan+German+Academy+of+Sciences+Leopoldina&rlz=1C1WLXA_enIN808IN809&oq=venkatraman+ramakrishnan+German+Academy+of+Sciences+Leopoldina&aqs=chrome..69i57.8799j0j4&sourceid=chrome&ie=UTF-8
  6. https://www.financialexpress.com/world-news/indian-origin-nobel-laureate-venkatraman-ramakrishnan-calls-for-sensible-immigration-system-post-brexit/1317745/
  7. а б https://economictimes.indiatimes.com/news/politics-and-nation/nobel-prize-winner-venkatraman-ramakrishnan-to-deliver-lecture-in-delhi-on-january-8/articleshow/50352016.cms
  8. 2009 Nobel Prize in Chemistry [Архівовано 10 жовтня 2009 у Wayback Machine.], Nobel Foundation.
  9. Sir Venki Ramakrishnan confirmed as President Elect of the Royal Society. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 28 грудня 2016.

Посилання