Ваньковичі гербу Лис

Ваньковичі
Лис
Опис герба: На червоному полі біла стріла, на ній дві перетинки, так прироблені, що видаються за два хрести, над шоломом лис, який ніби вистрибує, задніх лап у нього не видно, тільки задертий хвіст, передні лапи випростані, сам головою обернений на лівий бік щита.
Маєтки:	Дім Ваньковичів
Замки / палаци:	Садиба Ваньковичів

Ваньковичі[a] гербу Лис[1] (біл. Ваньковічы пол. Wankowiczowie) — зем'янський рід.

Походження

Перші згадки роду сягають 1499 р. Володіли маєтностями в Новогрудському повіті і біля Вілейки.

21 жовтня 1773 року Гаспер Ванькович, суддю земського Мінського воєводства затверджено у дворянстві в Оршанському земстві.[2]

Представники роду були православними, початку XVII століття — католиками. У XIX—XX століттях володіли селами Ігуменському повіті. Обіймали посади в адміністрації Великого князівства Литовського, вибиралися до органів дворянського самоврядування Російської імперії. Були також власниками у Смиловичах — останнім власником Смиловичів був син Леона Ваньковича, також Леон (1874—1949 рр.), який одружився 1897 року на Стефанії Броель-Пляттер.

У 1912 році, представники широко розгалуженого роду Ваньковичів з метою надання матеріальної допомоги своїм бідним родичам створили благодійну організацію «Організація взаємної допомоги дворян Ваньковичів», яка мала свій статут і очолювалася радою.[3].

Представники роду

• Валентій-Вільгельм Ванькович (1800—1842) — художник романтичного напряму, автор відомого портрета Адама Міцкевича «Міцкевич на скелі Аю-Даг» (близько 1831).
• Мельхіор Ванькович (1892—1974) — офіцер польської армії, письменник, журналіст і видавець.
• Станіслав Ванькович (1860—193) — голова польської місії в Києві, у ранзі надзвичайного посла і повноважного міністра Польщі при гетьмані Павлу Скоропадському.
• Теодор Антоній Ванькович (XVII ст.—бл. 1710) — стольник й підстароста мінського суду, староста підусяцький та каштелян Мінський (1709—1710) і депутат Трибуналу Великого Князівства Литовського.

Також з цього роду походила Єва (Євдокія) Ванькович — дружина греко-католицького священника Якова Вахнянина, пароха у Цівках.[4][5] Їх нащадками були видатні українські діячі: Анатоль, Остап і Богдан Вахнянини, Омелян Терлецький[6], Галина Левицька і її донька Лариса Крушельницька.

Коментарі

1. В деяких джерелах — Ванковичі

Примітки

1. Tadeusz Gajl: Herby szlacheckie Rzeczypospolitej Obojga Narodów: 3,000 herbów, 19,000 nazwisk, 32,000 rodów. L&L, 2003. ISBN 978-83-88595-12-7.
2. Шапошников Н.В. «Гербовник Витебского дворянства» / 105. Wankowiczowie // «Heraldica»: Исторический сборник. — СПб.: Паровая Скоропечатня Г.П.Пожарова, 1900. — Т. I. — С. 143. — 373 с. — 900 экз.
3. Ваньковичи. Дворянские фамилии. smilovichi.info. 15 березня 2009. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 11 листопада 2010.
4. Анатоль Вахнянин (1841-1908): біля джерел національного відродження
5. АНАТОЛЬ ВАХНЯНИН І ЙОГО РОЛЬ У РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 19 березня 2015.
6. ГРОМАДСЬКО-ПЕДАГОГІЧНА ТА НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ОМЕЛЯНА ТЕРЛЕЦЬКОГО (1873–1958)