Бірюк Олег Миколайович

Бірюк Олег Миколайович
Бірюк Олег Миколайович;
Підполковник (посмертно)
Загальна інформація
Народження	13 січня 1976; Охтирка, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	20 серпня 2014 (38 років); Георгіївка, Лутугинський район, Луганська область, Україна
Поховання	Охтирка
Alma Mater	Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба; Національний університет оборони України імені Івана Черняховського
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Армійська авіація
Формування	7 ОПАА
Війни / битви	Українська миротворча місія в Ліберії; Війна на сході України Бої за Георгіївку;
Нагороди та відзнаки
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

Оле́г Микола́йович Бірю́к (1976—2014) — старший льотчик-інструктор 7-го окремого полку армійської авіації Збройних сил України, підполковник (посмертно), учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1976 року в місті Охтирка (Сумська область); закінчив охтирську ЗОШ № 2. На першу заробітну плату придбав модель гелікоптера; закінчив льотне училище, академію міністерства оборони. Мав займати посаду командира ескадрильї вертолітної ланки, але на той час вільної вакансії не було. Він погодився стати старшим льотчиком-інструктором із безпеки польотів. Була можливість після академії залишитися у штабі, він хотів літати.

Служив у різних військових частинах України, з 2010 року — в Новому Калинові. Старший льотчик-інструктор, 7-й окремий полк армійської авіації. Брав участь у миротворчій місії в Ліберії 2008 та 2010 року, отримав численні нагороди.

З початку березня 2014 року направлений у зону проведення бойових дій на сході України.

Загинув 20 серпня 2014 року разом з капітаном Антоном Родіоновим — знаходилися в збитому терористами гелікоптері Мі-24 — поблизу смт Георгіївки Лутугинського району. Тоді ж полягли старший сержант Штинда Микола Миронович та солдат Білоус Сергій Степанович.

Похований в Охтирці; Успенське кладовище.

Вдома лишилися родина та брат.

Нагороди та вшанування

27 листопада 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (МОУ)
Вшановується 20 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[1]
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 1
Почесний громадянин Охтирки (посмертно)
Встановлена меморіальна дошка його честі в охтирській загальноосвітній школі № 2.^[2]