|
Буяджи Ганна Володимирівна
Га́нна Володи́мирівна Они́щенко, у шлюбі Буяджи[1] (нар. 15 жовтня 1984, Київ) — українська політична і державна діячка, юристка та письменниця. Державна секретарка Міністерства юстиції України (2016 —2020)[2][3], Міністерка Кабінету Міністрів України (2014—2016), доктор юридичних наук, Заслужена юристка України[4], авторка книг для дітей. ЖиттєписУ 2007 з відзнакою закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, спеціальність «Правознавство», отримала кваліфікацію магістр права. У 2011 захистила дисертацію на тему «Довірчі правовідносини з іноземним елементом» та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук. У 2017 з відзнакою закінчила Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «Управління суспільним розвитком», отримала кваліфікацію магістра державного управління. У жовтні 2018 року захистила дисертацію на тему «Довірча власність і трастоподібні конструкції: імплементація міжнародних стандартів у цивільне право України»[5] та здобула науковий ступінь доктора юридичних наук. У шлюбі з Сергієм Буяджи виховує двох дочок та сина. Кар'єраЗ травня 2004 по березень 2014 працювала юрисконсульткою у Київській філії ТОВ Юридична фірма «А-Лекс», департаменті міжрегіональних бізнесів і правового забезпечення Представництва «Приватбанку» у м. Києві, юристкою в ЗАТ «Столична юридична група», начальницею відділу корпоративного управління ТОВ Адвокатська компанія «МЛГруп», провідною юрисконсульткою претензійно-позовного відділу Департаменту юридичного забезпечення ПАТ «Укрнафта». З березня по травень 2014 — заступниця Міністра юстиції України — керівниця апарату. З травня по 2 грудня 2014 року — голова Державної реєстраційної служби України. З 2 грудня 2014 по квітень 2016 — Міністерка Кабінету Міністрів України. На посаді була відповідальною за реформу державного управління, зокрема, була однією із розробників та ідеологів Закону України «Про державну службу», прийнятого Верховною Радою України 10.12.2015[6]. Ініціювала розширення Музею історії урядів України[7] та створення документального фільму про формування системи виконавчої влади в Україні, починаючи із 1917 року. З 28 грудня 2016 року по 11 березня 2020 — Державний секретар Міністерства юстиції України. З квітня 2020 року — керуюча партнерка Юридичної компанії «ВігоЛекс»[8] та співзасновниця Адвокатського об'єднання «ВігоЛекс». Спеціалізується на питаннях цивільного, корпоративного та міжнародного приватного права, правового забезпечення азартних ігор та супроводу трастів. Наукова та викладацька діяльністьАвторка низки статей з цивільного і міжнародного приватного права, а також монографій «Довірчі правовідносини з іноземним елементом» (2012) та «Траст: історія, сьогодення, перспективи» (2018); співавтор книги «Банківські гарантії». (2014)[9] Основною темою наукової діяльності є проблемні питання довірчих відносин і трасту. Є експертом з питань гемблінгу, написала низку статей з цієї теми.[10] З 2019 — член робочої групи[11] з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України, яка працює над підготовкою змін до Цивільного кодексу України. Відповідальна за розділ, що стосується уведення трасту або його аналогу до цивільного законодавства України. З 2016 за сумісництвом доцентка кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературна творчістьДитяча письменниця, у 25 років почала займатися творчою діяльністю, авторка віршованих книг для дітей «Маленький Мук» (2016)[12], «Новорічні пригоди Морозенка» (2017)[13] «Микитась Боровичок» (2017)[14] та «Таємний орден великого Ската» (2020).[15] Разом із Українським радіо створила аудіокниги на власні казки: «Маленький Мук» та «Новорічні пригоди Морозенка», зокрема, озвучувала текст від імені авторки. БібліографіяДитячі книги
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
