Вищу освіту здобув у Петербурзькому університеті, закінчивши 1898 року юридичний факультет.
Фахову діяльність розпочав у місцевих установах Міністерства фінансів. Спочатку працював податковим інспектором в Умані, а з 1910 р. — у Києві, згодом очолив відділ Київської фінансової палати. Він був членом українських студентських, громадських і політичних організацій у Києві, зокрема, Товариства «Просвіта», Українського клубу і клубу «Родина», місцевого осередку Товариства українських поступовців. Під час Першої світової війни брав участь в акціях «Общества помощи населению Юга России, пострадавшему от военных действий», що допомагало біженцям з Галичини, був співробітником Комітету Південно-Західного фронту Всеросійського союзу міст.
У квітні1917 року обраний до Української Центральної Ради від просвітницьких організацій Києва. Належав до Української радикально-демократичної партії (УРДП, згодом УПСР). На початку квітня 1917 брав участь у роботі Всеукраїнського національного конгресу, на якому його обрали до складу Центральної Ради. Невдовзі став заступником губернського комісара Київщини. Наприкінці листопада 1917 року призначено заступником виконувача обов'язків Генерального писаря УНР.
Восени 1936 Іван Іванович захворів на грип, проте продовжував працювати. Ускладнення від хвороби далися взнаки. 17 березня 1937 р. він помер від саркоми лімфатичної системи. Помер у Празі.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 10 липня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)