1799 — за указом Павла I поселення отримало статус міста з найменуванням Святий Хрест (вірменська назва Карабагли[4])
1921 — 28 грудня рішенням колегії НКВС СРСР місто Святий Хрест перейменовано на Прикумськ
1935 — постановою ЦВК СРСР від 29 квітня місто Прикумськ перейменовано на Будьонновськ
1957 — у зв'язку з виходом постанови про заборону найменування населених пунктів іменами живих вождів місто знову перейменовано на Прикумськ
1973 — постановою Президії ВР РРФСР від 30 листопада місто знову отримало назву Будьонновськ[5]
Географія
Місто розташовано на річці Кума, за 220 км на південний схід від Ставрополя. Має дві залізничні станції на гілках до Мінеральних Вод і Ставрополя. Найближчі міжнародні аеропорти розташовано у містах Мінеральні Води та Ставрополь.
Будьонновськ розташований у Північному Кавказі, у перехідній зоні від степу до напівпустелі, від помірної смуги до субтропіків. Рельєф рівнинний з пагорбами. Гори Кавказу не видно. За виняткових погодних умов проявляються обриси найвищої точки Кавказу — гори Ельбрус.
День міста відзначається у третю неділю вересня.
Клімат
Клімат посушливий, помірно-континентальний. Літо триває з травня до вересня, зима — з другої декади грудня до кінця лютого—початку березня.
Найдавнішими зі знайдених є сліди Тракопської археологічної культури, що датуються II тисячоліттям до н. е. В VI—III століттях до н. е. там існувало сарматське поселення. В II—III століттях — поселення аланів.
З 1688 до 1696 року на місці Будьонновська існувало вільне місто-фортеця, яке надавало притулок козакам-старовірам, що тікали з Тереку й Дона.
1795 року на місці руїн населеного пункту Старі Мажари, який залишили переселенці з Саратовської губернії, з'явилось вірменське торгово-ремісниче поселення.
За радянських часів Будьонновськ став значним промисловим і культурним центром східної частини Ставропольського краю, особливого розвитку набула хімічна промисловість.
У червні 1995 року чеченські повстанці під керівництвом Шаміля Басаєвазахопили у заручники понад 1 500 мешканців міста. Такі дії, а також подальший штурм лікарні російськими військами призвели до значних жертв серед мирного населення: 129 загиблих й 415 поранених.[6]
Населення
За переписом 1897 року у місті проживало 6 583 осіб (3 323 чоловіки та 3 260 жінок)[7]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[7]:
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2009. Процитовано 4 січня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 4 січня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)