Леведій

Леведій, Левед, Леведіас — напівлегендарний вождь угорських племен ІХ століття.

Дружиною Леведія була хозарська принцеса, і він був близький до хозарської правлячої династії. Сам Леведій міг бути одним з хозар. За словами Костянтина VII Багрянорідного у його трактаті Про управління імперією, хозари намагалися зробити Леведія найвищим правителем усіх угорських племен, але він відмовився, можливо, тому що він був бездітним або через його тісні зв'язки з урядом Хозарського каганату. В якості союзників хозар угри на чолі з Леведієм відзначилися у війнах, однак 830—836 роках після нової поразки від печенігів були переселені на західні кордони Хозарського каганату в Північне Причорномор'я.

Земля угорців періоду 830—890 років відома з джерел як «Ателькуза» (Etelköz), а самоназвою цього об'єднання було «Хетумогер» («сім племен мадяр»). Після усобиці в Хозарії 860-х рр. до угорського союзу приєдналося плем'я хозарського походження — кабари, що повстали проти центральної влади. Напередодні усобиці не пізніше 850-х рр. хозари надали можливість уграм обрати єдиного правителя, яким став Алмош, батько Арпада — засновника угорської королівської династії Арпадів.

Прабатьківщина мадярських племен між річками Урал і Волга був названий Лебедія або Леведія за ім'ям Лебедіаса[1]. Українські топоніми Лебедин, Левада, Либідь й Лівадія також перекликаються з угорською топонімікою.

Посилання

1. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 20 травня 2010.

Література

• О. В. Комар. Угри [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 206. — ISBN 978-966-00-1359-9.