|
Кабарда.jpg)   Кабарда (рос. Кабарда; кабард. Къэбэрдей ) — країна на Північному Кавказі, складова Черкесії. Історичний регіон у Росії. Автохтонне населення — кабардинці, етнографічна група адигів (черкесів), представники кавказьких народів. Панівна релігія — суннітський іслам. У XVI–XVIII століттях кабардинські князі були данниками правителів Кримського ханства. Намагаючись звільнитися з кримського підданства підтримували тісні контакти із Московією, а згодом — Росією. 1739 року Велика і Мала Кабарда отримали незалежність за результатами Белградського мирного договору між Російською та Османською імперіями. У 1760-х роках Кабарда була анексована Росією. У 1778, 1810 і 1822 роках стала місцем антиросійських повстань, що були жорстоко придушені загарбниками. Внаслідок геноциду адизьких народів, здійсненого росіянами й козаками, населення Кабарди скоротилося вдесятеро (з 300 тисяч у 1763 році до 30 тисяч після 1822 року). Опір загарбникам продовжувався до кінця Кавказької війни в 1864 році, після чого тисячі кабардинців були змушені переселитися до Османської імперії. У 1864–1917 роках — становила Кабардинський (Нальчикський) округ Терської області Російської імперії; російські імператори мали титул «государ Кабардинської землі». З 1922 року — Кабардинська автономна область у складі радянськрї Росія. З 1936 року — у складі Кабардино-Балкарськрї АРСР. З 1991 року — у складі Кабардино-Балкарської республіки Російської Федерації. Верховні князі (уалій-пши)
Див. такожПосилання
|
||||||||||||||
