Браян Макбрайд
Браян Роберт Макбрайд (англ. Brian Robert McBride, нар. 19 червня 1972) — колишній американський футболіст, який грав на позиції форварда за «Коламбус Крю», «Фулгем» і «Чикаго Файр» і став п'ятим бомбардиром в історії національної збірної США. Протягом більшої частини своєї кар'єри він грав у Європі, зокрема за «Фулгем» в англійській Прем'єр-Лізі. Протягом його часу виступів в Лондоні, Макбрайд став улюбленцем уболівальників[4], а також капітаном команди; покинувши клуб, «Фулгем» перейменував спорт-бар на «Крейвен Коттедж» на його честь.[5][6][7] Початок кар'єриСередня школа і коледжНародився Макбрайд у місті Арлінгтон-Гайтс, Іллінойс, грав у футбол у команді Buffalo Grove High School, під керівництвом тренера Джона Ерфорта. За свої чотири роки в середній школі, він забив 80 голів, незважаючи на те, що частину виступів провів на позиції захисника.[8] У регіональному фіналі проти Stevenson High School в останньому сезоні, Макбрайд зіграв на позиції воротаря, відбивши чотири з восьми пенальті.[9] Макбрайд зробив блискучу кар'єру в університеті Сент-Луїса, який закінчив у 1993 році. За його чотири сезони в університетській команді він зіграв у 89 матчах, в яких забив 72 голи і зробив 40 асистів. Крім того 1993 року Макбрайд потрапив до символічної збірної чемпіонату[10][11], а також був названий найціннішим гравцем у Great Midwest Conference протягом трьох років підряд. Після такої універсальний гравець у своїй любительської кар'єри, Макбрайд вирішив стати нападником на професійному рівні.[12] Клубна кар'єраМілвокі РемпейджМакбрайд недовго грав у нижчій лізі за клуб «Мілвокі Ремпейдж», де у 18 матчах він забив 17 м'ячів і зробив ще 18 асистів.[13] ВольфсбургУ 1994 році Макбрайд покинув Сполучені Штати і відправився до Німеччини.[14] В той час «Вольфсбург» грав у Німеччині другому дивізіоні Німеччини і клуб надав можливість кільком молодим американським гравцям грати у футбол в Європі за їх клуб. Серед них був Чед Дірінг, Клаудіо Рейна і Майк Лаппер, а також Макбрайд. Браян намагався закріпитись у складі «вовків», проте виходив на поле нерегулярно. Проте, один з його двох голів допомогли перемогти з рахунком 2:1 перемогу над дубль мюнхенської «Баварії» в чвертьфіналі Кубка Німеччини. В підсумку «Вольфсбург» дійшов аж до фіналу турніру, в якому Макбрайд, щоправда, так і не зіграв. Наприкінці сезону Макбрайд отримав звільнення від «Вольфсбурга» і коли МЛС був створений, вирішив повернутися грати до Сполучених Штатів. Коламбус КрюМакбрайд повернувся в Америку в 1996 році для першого сезону в Major League Soccer. Там Браян провів вісім років з «Коламбус Крю», забивши за цей час 62 голи та віддавши 45 результативних передач в 161 матчі Ліги. У 2005 році він отримав нагороду MLS All-Time Best XI як одному з одинадцяти найкращих гравців Ліги за всю історію. ОрендиГраючи за Коламбус в МЛС, Макбрайд двічі віддавався в оренду до клубів Англії. Вперше перейшов до Туманного Альбіону в 2000 році, коли грав за «Престон Норт-Енд», який очолював Девід Моєс.[15] Коли оренда підійшла до кінця, «Престон» намагався придбати його контракт у МЛС за $1,8 млн, але МЛС відкинуло пропозицію, вважаючи що Макбрайд коштує в два рази більше цієї суми.[16]
ФулгемУ січні 2004 року клуб англійської Прем'єр-Ліги «Фулгем» купив Макбрайда у МЛС за $1,5 мільйона. Він зіграв 18 матчів у другій половині сезону 2003/04, забивши в цілому п'ять м'ячів. Його бомбардирський ритм залишився стабільним протягом наступних двох сезонів. У сезоні 2004/05 він зіграв 31 матч чемпіонату і шість ігор кубку, забивши шість голів у лізі й три голи в кубку. У 2005/06, він зіграв 38 ігор у чемпіонаті та один кубковий матч, забивши 10 голів у чемпіонаті й один у кубку. Оригінальний контракт американця з «Фулгемом» тривав лише до кінця сезону 2005/06, однак 10 березня 2006 року він продовжив його на один рік. 2 лютого 2007, він підписав ще одне продовження на один рік, залишившись в команді до кінця сезону 2007/08 років. Макбрайд став найкращим бомбардиром «Фулгема» у сезоні 2006/07 з дванадцятьма голами, а у серпні 2007 року він отримав у клубі капітанську пов'язку.[19] Проте забиваючи перший гол у домашньому матчі проти «Мідлсбро» 18 серпня 2007, Макбрайд вивихнув собі коліно, через що змушений був тривалий час лікуватись, поки не повернувся на поле в товариському матчі проти «Кардіфф Сіті» в кінці січня 2008 року і знову зіграв у Прем'єр-Лізі, вийшовши на заміну в матчі проти «Астон Вілли» 3 лютого 2008 року.[20] Макбрайд забив свій перший гол після травми у ворота «Евертона» (1:0) на «Крейвен Коттедж» 16 березня 2008 року.[21][22] Після цього головний тренер «дачників» Кріс Коулмен прокоментував, що це така ганьба, що Макбрайд не був «виявлений» раніше і не зіграв більше часу в Англії. Забивши дванадцять м'ячів в сезоні 2006/07, який допоміг «Фулгему» зберегти місце в Прем'єр-Лізі, 14 травня 2007 року, Макбрайд отримав премію найкращому гравцю року в клубі. Він виграв її знов у 2008 році, і став такою популярною фігурою, що клуб перейменував бар на «Крейвен Котедж» на «Макбрайд» в червні 2009 року. 28 травня 2008 року Макбрайд оголосив, що він залишає «Фулгем», щоб повернутися в Сполучені Штати і грати в МЛС.[23] Чикаго ФайрПісля закінчення його контракту з англійцями, Макбрайд вирішив повернутися в Сполучені Штати, щоб завершити свою кар'єру в MLS. Він висловив бажання грати за Чикаго, його рідному місті. 16 серпня 2008 року він дебютував за новий клуб, вийшовши на заміну у другому таймі проти «Ді Сі Юнайтед». Макбрайд забив свій перший гол у ворота «Х'юстон Динамо», а в плей-оф Східної конференції вперше Браян відзначився у грі проти «Коламбус Крю», його колишнього клубу. Однак, Чикаго програв гру 2:1 і не вийшов у фінал плей-оф. Макбрайд забив дев'ять м'ячів в сезоні 2009 року, в тому числі два голи у трьох матчах Північноамериканської суперліги. 3 вересня 2010 року Макбрайд оголосив про завершення ігрової кар'єри після закінчення сезону 2010 року. Макбрайд забив свій 80-й гол у МЛС під час останнього матчу, перш ніж був замінений під овації.[24] ВембліУ червні 2012 року, він був одним з декількох колишніх професійних гравців, які погодилися приєднатися до англійського напівпрофесійного клубу «Вемблі», щоб зіграти на Кубок у новому сезоні. Макбрайд разом з іншими колишніми зірками, такими як Рей Парлор, Мартін Кіоун, Клаудіо Каніджа, Хайме Морено, Денні Дікйо і Грем Ле Со, плюс Девід Сімен (як тренер воротарів) і колишній тренер збірної Англії Террі Венейблз (як технічний консультант) повернулись до ігрової кар'єри, щоб зіграти за «Вемблі».[25] Вони були вибиті в переграванні за «Аксбріджем» після перемоги над «Лангфордом» в попередньому раунді.[26] Міжнародна кар'єраМакбрайд був важливим гравцем для національної збірної США, зігравши 96 матчів і забивши 30 голів. Він дебютував у національній збірній в 1993 році, хоча і не потрапив у заявку на чемпіонат світу 1994 року. Натомість він був гравцем американської збірної, яка грала в на чемпіонатах світу 1998, 2002 і 2006 років. При цьому Браян забивав голи у 1998 і 2002 роках, ставши першим американським гравцем, який забив у двох чемпіонатах світу. Згодом Лендон Донован повторив його рекорд, а Клінт Демпсі взагалі його побив, забивши на трьох чемпіонатах поспіль (2006, 2010 і 2014). 2 травня 200, Макбрайд був включений у заявку на свій третій поспіль чемпіонат світу. На турнірі в Німеччині Макбрайд був сильно закривавлений в матчі групового етапу проти Італії після того, як отримав ліктем в обличчя від Даніеле Де Россі. Американцю наклали три шви. Як покарання Де Россі був відсторонений на чотири матчі і оштрафований на CHF 10,000.[27] Після закінчення турніру, Макбрайд оголосив про свій відхід зі збірної 26 липня 2006 року.[28] У 2008 році Макбрайд ненадовго повернувся до збірної, після того як був названий як один з трьох «дорослих» гравців олімпійської збірної США на Олімпіаді в Пекіні у 2008 році і був у статусі капітана збірної США, яка дійшла до чвертьфіналу турніру.[29][30] КоучингМакбрайд створив власну футбольну Академію (Brian McBride Soccer Academy), яка базується у місті Лейк-Цюрих, штат Іллінойс. Статистика
Голи за збірну
ДосягненняКомандні
Індивідуальні
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia