|
Бразоль Сергій Євгенович
Сергій Євгенович Бразоль (27.09.1851, с. Мала Павлівка Зіньківського повіту Полтавської губернії — після 1917, Судак?) — громадський діяч, чиновник, гофмейстер Миколи ІІ. У 1892—1904 рр. маршалок шляхти Полтавської губернії. БіографіяПоходив з відомого полтавсько-слобожанського шляхетського роду Бразолів. Син Євгена Бразоля, маршалка шляхти Полтавської губернії; рідний брат Григорія і Лева Бразолів. Закінчив юридичний факультет Харківського університету. Поступив на службу в органи юстиції (1-е відділення 3-го департамента урядуючого сенату). Служив у Департаменті землеробства й сільського господарства, 1875 році — столоначальник цього департаменту. 1876 року — у відрядженні на міжнародну виставку в Філадельфії. У 1877—1879 роках — уповноважений Головного управління Червоного Хреста на Балканській війні (нагороджений орденом св. Володимира). Після цього залишив службу. В 1879 році вибраний депутатом в Охтирське Дворянське зібрання, мировий суддя Охтирського повіту. З 1880 року — гласний Зіньківського повітового Дворянського зібрання, Голова Зіньківської повітової управи. У 1886—1892 роках — Зіньківський повітовий Предводитель Дворянства. Надвірний, потім, статський радник. В 1892—1907 роках полтавський губернський маршалок шляхти. В цей час колезький, дійсний статський радник. Володів великими земельними площами на території Полтавської та Харківської губерній. Із 1906 року — член Державної Ради від Полтавського дворянства. Гофмейстер Двору. Нагороди[1]
ПриміткиДжерела та література
|
||||||||||||||||||||||||
