Медаль заснована за указом імператора Олександра ІІ 17 (17 (29) квітня 1878 року і мала три різні варіанти — зі срібла, світлої та темної бронзи[1][2][3]. Малюнок медалей був затверджений Олександром II 14 (26) вересня 1878 року[4][5].
Порядок вручення
Різними варіантами медалі нагороджувалися різні категорії нагороджуваних[1].
Нагородження медалями було покладено на керівництво Кавказького військового округу (для військ, що діяли в азійській частині Османської імперії), керівництво корпусів (для військ, що діяли в європейській частині Османської імперії та при охороні узбережжя Чорного моря) та на Морське міністерство (для моряків)[2][3].
З 19 лютого (3 березня) 1881 року срібними медалями також нагороджували учасників облоги Карса, при цьому раніше видані світло-бронзові медалі належало замінити[7][8].
Світло-бронзова медаль
Світло-бронзовою медаллю нагороджувалися[2][3][9]:
Священики, лікарі, санітари, сестри милосердя, що перебували у військах, і не наражалися на небезпеку, а також перебували на території Османської імперії, Румунії, в регіонах Росії, що знаходилися на військовому становищі;
Цивільні та військові чиновники, які перебували у військах і не брали участь у бойових діях;
Волонтери, що знаходилися при військах, що діяли проти ворога, і вільнонаймана прислуга;
Особи всіх станів, які у ході військових дій якісь заслуги.
Опис медалі
Медалі виготовлені зі срібла, світлої або темної бронзи. Діаметр 27 мм . На лицьовій стороні медалі в центрі зображено православний хрест, оточений сяйвом, який знаходиться над поверженим півмісяцем, разом з яким хрест становить єдину композицію. Уздовж бортика з двох сторін дати: «1877.» та «1878.». Дизайн лицьової сторони близький до такого у медалі «За турецьку війну» 1830 року.
На зворотному боці медалі горизонтально розташований напис у чотири рядки::НЕ НАМЪ,
НЕ НАМЪ,
А ИМЕНИ
ТВОЕМУ.
<meta />
Напис з низу та боків обрамлений двома лавровими гілками, пов'язаними стрічкою[6][11][12]. За період з 1878 по 1883 на Санкт-Петербурзькому монетному дворі було викарбувано 83 374 срібних, 635 921 світло-бронзових, 335 424 темно-бронзових медалей[13]. Допускалося виготовлення медалей приватними майстернями, у зв'язку з чим відомі варіанти медалей, які дещо відрізняються за деталями зображення, а також розмірами[1][6][9][10]. Відомі також фрачні варіанти медалі[14].
Напис на звороті
Напис на звороті медалей є цитатою з Псалтиря, кафізму 16, Алілуя 113, рядок 9:
«Не нам, Господи, не нам, але імені Твоєму дай славу, про милість Твою та правду Твою».
Це означає дослівно «Не нам, Господи, не нам, але Твоєму імені даруй славу, з милості Твоєї і за істиною Твоєю» (Пс113:9).
Порядок носіння
Медаль мала вушко для кріплення до колодки чи стрічки. Носити медаль слід було на грудях. Стрічка медалі — комбінована Андріївсько — Георгіївська[6][11][13]. З 13 серпня1911 року, за указом Миколи II, поранені та контужені в боях отримали можливість носити ці медалі на стрічці з бантом[15].
Кузнецов Александр Александрович, Чепурнов Николай Иванович. Наградная медаль. В 2-х томах. — М. : Патриот, 1992. — Т. 1 (1701—1917). — С. 170—175. — ISBN 5-7030-0452-7.
Чепурнов Н. И. Наградные медали Государства Российского. — М. : Русский мир, 2000. — С. 470. — ISBN 5-89577-024-X.
