Бородулін Ригор Іванович

Ригор Бородулін
біл. Рыгор Іванавіч Барадулін Ryhor Ivanavič Baradulin
Поет на дачі в Ушачах за читанням.
Ім'я при народженні	Ригор Іванович Бородулін
Псевдонім	Алесь Чабор, Авось Савось, Алесь Каліна
Народився	24 лютого 1935(1935-02-24) Вересівка, Ушацький район, Вітебська область
Помер	2 березня 2014(2014-03-02) (79 років) Мінськ, Білорусь ·серцева недостатність
Поховання	Ушачі
Громадянство	СРСР, Білорусь
Діяльність	поет, есеїст, перекладач
Alma mater	філологічний факультет БДУ
Заклад	Радянська Білорусія, Q13028880?, Полымя (часопис), Видавництво «Білорусь» і Мастацкая літаратура
Мова творів	білоруська
Жанр	вірш, поема, есе, духовна лірика
Членство	Спілка білоруських письменників, Білоруський ПЕН-центр і Білоруський народний фронт «Відродження»
Партія	Білоруський народний фронт
Батько	Ivan Baradulin^d
Мати	Kulina Baradulina^d
У шлюбі з	Q15905006?
Діти	Ilona Baradulina^d
Автограф
Нагороди	Орден Трьох зірок
Премії	Державна премія БРСР (1976), премія Ленінського комсомолу БРСР (1976)
Сайт: Офіційний сайт Ригора Бородуліна
Бородулін Ригор Іванович у Вікісховищі

|Ukrcenter= |Примітки=

Ригор Іванович Бородулін (біл. Рыгор Іванавіч Барадулін, Ryhor Ivanavič Baradulin, 24 лютого 1935(19350224), хутір Верасовка, Ушацького району, Вітебська область — 2 березня 2014[1]), відомий також як Дядько Ригор[2][3][4] — білоруський поет, есеїст і перекладач.[5] Останній Народний поет Білорусі.^[джерело?]

Біографія

Народився в сім'ї Івана Ригоровича і Акуліни Андреївни Бородуліної на хуторі Верасовка (офіційна назва натоді була «Городок ІІ Острів-Сорочинської сільради»), а в 1937 році хутір був зліквідований і сім'ю поета переселили в Ушачі. Дід поета по маминій лінії Андрей Гальвіньш був етнічним латишем. Батько загинув у 1944 році під час німецько-радянської війни у партизанському загоні. Після війни Ригор Бородулін навчався в Ушацькій середній школі (закінчив в 1954), відтак на філологічному факультеті БДУ (закінчив 1959 р.).

Працював редактором у різних періодичних виданнях: газеті «Советская Белоруссия», часописах «Бярозка», «Полымя», а також у видавництвах «Беларусь» (з 1969 р.), «Мастацкая літаратура» (з 1972 р.)[5]. Видавництву «Художня література» Ригор Бородулін віддав понад двадцять років, працював редактором, потім завідувачем редакції. У складі державної делегації БРСР брав участь у 39-й сесії Генеральної Асамблеї ООН (1984 р.).

Ригор Бородулін чинний член СБП, один із творців і активних учасників Білоруського ПЕН-центру (1989—1999 рр., президент з 1990 р., віце-президент з 1999 р.). Член Партії БНФ, член Сейму БНФ (з 1989 р.). У 1995—1997 рр.. був у керівництві Білоруського Фонду Сороса.

Одружений з Валянціною Михайлівною Бородуліною. Донька Ілона — художниця. Має онуку Дамініку. Колекціонує слонів і черепах. Ригор Бородулін визнає себе за уніата[2].

Погляди

Політичні

У школі Ригор Бородулін ухилився від участі в піонерському русі: під час запису в організацію Бородулін утік зі школи. Потім про той факт, що він не приєднався до піонерської організації, вчителі забули, тому Ригор Бородулін так і не став піонером. У юності приєднався до комсомолу. Під час трудової діяльності неодноразово відхиляв пропозиції приєднання до лав КПРС.

Наприкінці 1980-х років, під час Перебудови й розвитку пов'язаних із нею національно-відроджувальних рухів у республіках СРСР, був активним учасником громадського руху «Беларускі народны фронт „Адраджэньне“», потім приєднався до Партії БНФ, яка утворилася на фундаменті цього руху. На перших Президентських виборах в історії Білорусі (1994 р.) разом із Василем Биковим активно підтримував Зенона Позняка. Із другої половини 1990-х і дотепер активної участі в політиці не бере. Називає політику «брудною справою». В інтерв'ю висловлює різкі антикомуністичні (переважно антибільшовистські) погляди.

Релігійні

У дитинстві Григорій Бородулін був похрещений римсько-католицьким священиком. З кінця 1980-х років Бородулін відносить себе до вірян Білоруського Греко-Католицької Церкви (уніатів). При цьому стверджує, що питання конфесійної приналежності не є суттєвим, позаяк «Бог для всіх один». 28 червня 2004 разом з архімандритом Сергієм Гаєком мав особисту авдієнцію з Папою Римським Іоанном Павлом II. Активно працює в жанрі духової лірики.

Бібліографія

Збірки поезії

• Маладзік над стэпам. Мн., 1959 (перавыд. 2010, Мінск);
• Рунець, красаваць, налівацца! Мн., 1961;
• Мех шэрых, мех белых. Мн., 1963;
• Нагбом. Мн., 1963;
• Дойны конь. Мн., 1965;
• Красавік. Мн., 1965;
• Неруш. Мн., 1966;
• Адам і Ева. Мн., 1968;
• Лінія перамены дат. Мн., 1969;
• Экзамен. Мн., 1969;
• Ай! Не буду! Не хачу! Мн., 1971;
• Вяртанне ў першы снег. Мн., 1972;
• Журавінка. Мн., 1973;
• Рум. Мн., 1974;
• Свята пчалы. Мн., 1975;
• Суровая вымова. Мн., 1976;
• Прынамсі… Мн., 1977;
• Што было б тады, калі б? Мн., 1977;
• Абсяг. Мн., 1978;
• Белая яблыня грому. Мн., 1979;
• Вечалле. Мн., 1980;
• Ці пазяхае бегемот? Мн., 1981;
• Паэма прызнання. Мн., 1982;
• Амплітуда смеласці. Мн., 1983;
• Выбраныя творы: У 2 т. Мн., 1984;
• Абразы без абразы. Мн., 1985;
• Азбука не забаўка. Мн., 1985;
• Індыкала-кудыкала. МН., 1986;
• Маўчанне Перуна. Мн., 1986;
• Парастак радка, галінка верша: Артыкулы, эсэ. Мн., 1987;
• Бервенізацыя. Мн., 1988;
• Мудрэц са ступаю. Мн., 1988;
• Вяртанне. Разам з В. Ждановічам. Мн., 1988;
• Кобра ў торбе. Мн., 1989;
• Самота паломніцтва. Мн., 1990;
• Міласэрнасць плахі. Мн., 1992;
• Трэба дома бываць часцей. Мн., 1993;
• Азбука — вясёлы вулей. Мн., 1994;
• Асобы рознай пробы. Мн., 1994;
• Евангелле ад Мамы. Мн., 1995;
• Аратай, які пасвіць аблокі: Эсэ і некананізаваныя ўспаміны. Мн., 1995;
• Слаўлю чысты абрус. Мн., 1996;
• Грышка, Мішка і Шчыпай ехалі на чоўне. Мн., 1996;
• Здубавецце. Мн., 1996;
• Збор твораў: У 4 т. Мн., «Мастацкая літаратура»: т. І — 1996, т. ІІ — 1998, т. ІІІ — 1999, т. IV — 2002;
• Ішоў коця па канапе. Мн., 1997;
• Як воўк калядаваў. Мн., 2000;
• Лісты ў Хельсінкі. Мн., 2000;
• Зорка спагады. Мн., 2000;
• Босая зорка. Мн., 2001;
• Калі рукаюцца душы: Паэзія з прозай. З Васілём Быкавым. Мн., 2003;
• Дуліна ад Барадуліна. Радыё Свабодная Еўропа. Радыё Свабода, 2004;
• Сама пайду дарогаю, голас пашлю дуброваю: Песні матчыны з Вушаччыны. Мн., 2005;
• Ксты. Мн., 2005;
• Ксты/Ksty. Мн., 2006;
• Быць!/To Be! Мн., 2006;
• Рымскі дыпціх. Полацк, 2006;
• Рымскі трыпціх. Роздумы. Полацк, 2006;
• Руны Перуновы. Мн., 2006;
• Ксты. Выданне другое, дапоўненае. Мн., 2006;
• Ксты/Ksty. Выданне другое, дапоўненае. Мн., 2007;
• Выбраныя творы. Беларускі кнігазбор. Мн., 2008;
• Выпаў грук у грома з рук. Мн., 2009;
• Навошта. Мн., 2009;
• Ксты. Выданне трэцяе, дапоўненае. Мн., 2009;
• Халодная памяць вады. Мн., 2010;
• Перакуленае/Опрокинутое. М., 2010;
• «Вяльмуе Бог абраннікаў сваіх». Полацк, 2011;
• Толькі б яўрэі былі!.. Мн., 2011;
• Anima. Мн., 2011;
• Сябры. Мн., 2013;
• Лепей: Рукапісы 1952—2013. Мн., 2013.

Твори Ригора Бородуліна, перекладені російською мовою

• Аист на крыше: Стихи. М., 1966;
• Избранная лирика. М., 1969;
• Раскидач: Весёлые стихи. Мн., 1969;
• Баллада Брестской крепости. Мн., 1975;
• Небо твоих очей: Стихи и поэма. М., 1976;
• Озеро у горизонта: Стихи. М., 1979;
• Праздник пчелы. М., 1980;
• Поэма признания: Стихи и поэмы. Мн., 1982;
• Каждый четвёртый. Стихи. М., 1984;
• Избранное: Стихотворения. Поэмы. 1955—1983. М., 1985;
• Кошки в лукошке: Весёлые стихи и сказки. Мн., 1985;
• Белая яблоня грома: Стихи. М., 1989.

Твори Ригора Бородуліна, перакладені на інші мови

• Siena laiks. Латиською мовою. Rīga, 1967;
• Kas jōehobu naigutab? Естонською мовою. Tallinn, 1976;
• Свято бджоли. Українською мовою. Київ, 1978;
• Gandras ant stogo. Литовською мовою. Vilnius, 1981;
• Small Anthology of the Poetry by Ryhor Baradulin/Transl. G. Wallace, V. Rich, W. May, P. Tempest. New York, 1984;
• Ei buey negro de mis cuitas… Іспанською мовою. Мн., 1985;
• Święto pszczoły. Польською мовою. Łódź, 1986;
• Valoda. Латишською мовою. Rīga, 1987;
• Järv silmapiiril. Естонською мовою. Tallinn, 1988;
• Трофейная тръба: Лірика. Болгарською мовою. Софія, 1988;
• Ситораи дидор. таджицькою мовою. Душанбе, 1989;
• Kiedy witają się dusze. Annus Albaruthenicus. Год беларускі 2005, ред. С. Яновіч. Крынкі, 2005, с. 315—330. Переклад на польську мову Ч. Сенюха. Лісты 1-22;
• Gdy witają się dusze. Poezija i proza. З Васілём Быкавым. Польською мовою. Переклад Ч. Сенюха. Лісты 1-22;
• Žit! Чеською мовою. Переклад Ф. Соколової. Передмова Вацлава Гавела. Praha, 2006;
• 祈りの風 (Молитва вітру). японською мовою. Переклад Кашина Гоу. Йокогама, 2007.

Епістолярій

• Листи до Василя Бикова. У кн.: Дажыць да зялёнай травы… Львів, 2008;
• Паслаў бы табе душу… Ліставанне Рыгора Барадуліна з мамай (1954—1971). Мн., 2009.

Навуково-популярні видання Ригора Бородуліна

• Вушацкі словазбор Рыгора Барадуліна. Мн., 2013.

Примітки

1. Памёр Рыгор Барадулін^[недоступне посилання з червня 2019]
2. Тры мяхі дзядзькі Рыгора, альбо Сам-насам з Барадуліным / Сяргей Шапран — Мінск: Логвінаў, 2011. — 362 с. — (Кнігарня "Наша Ніва). ISBN 978-985-6991-81-6
3. Дзядзьку Рыгору — 75^[недоступне посилання з червня 2019]
4. З днём народзінаў, Дзядзька Рыгор!^[недоступне посилання з червня 2019]
5. Бородулин Рыгор (Григорий Иванович) // Биографический справочник. — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 77.